Горбатий кит встановив рекорд міграції для ссавців
Самотня самка горбатого кита (Megaptera novaeangliae) пропливла від Бразилії до Мадагаскару, подолавши загалом трохи менше 10 тисяч кілометрів. Це стало рекордом не тільки для даного виду, але і для всіх ссавців.
Самотня самка горбатого кита (Megaptera novaeangliae) пропливла від Бразилії до Мадагаскару, подолавши загалом трохи менше 10 тисяч кілометрів. Це стало рекордом не тільки для даного виду, але і для всіх ссавців.Таке відкриття зробила міжнародна група учених з американського коледжу Атлантики і бразильського інституту горбатого кита.
За їхніми даними, подорож завдовжки понад 9800 кілометрів виявилася на чотири тисячі кілометрів більшою, аніж колишній рекорд переміщення горбачів між районами розмноження. А ще це на півтори тисячі кілометрів більше, аніж попередній рекорд мандрів особин цього виду.
Маршрут, що простягнувся через два океани - Атлантичний і Індійський, пройшов дугою повз південний край Африки. Він відповідає майже 90 градусному зсуву по довготі. Зазвичай міграції горбачів тягнуться з півночі на південь і назад з незначним зміщенням по лінії захід-схід.
Окрім того, найвидатніші вояжі здійснюють, як правило, горбачі-самці (вони відвідують «пасовища» для набору ваги), а самки частіше тяжіють до певних місць розмноження. Дослідники сфотографували цього горбатого кита поблизу Бразилії у 1999 році. Тоді вдалося провести біопсію і виконати аналіз ДНК, визначивши стать тварини. А у 2001 році біля берегів Мадагаскару вдалий кадр зробив норвезький турист Фредді Йохансен.
Те, що перед ученими «той самий» екземпляр, вдалося з'ясувати набагато пізніше. Знімок туриста, завдяки всесвітній павутині, натрапив на очі біологам. Вони порівняли зображення нижньої частини хвостового плавця з «портретами» плавців із бази даних. Справа в тому, що ця ділянка тварини містить кілька плям, унікальних для кожного кита, немов відбитки пальців. Збіг малюнка і послужив поштовхом до дослідження.
Пітер Стівік з американського коледжу Атлантики зазначає, що 9800 км - це лише мінімальна дистанція, яку точно подолала ця самка. Але, ймовірно, її реальний шлях був помітно довшим. Кит міг зробити гак, щоб підгодуватися крилем біля берегів Антарктиди. Причина ж такої дивної поведінки незрозуміла. Вчені висловлюють припущення, що самка могла заблукати, відповісти на далекий заклик або вирушити на пошуки нових районів розмноження.
Раніше вважалося, що групи китів в основному ізольовані один від одного. Нестандартна подорож змушує по-новому поглянути на звички горбачів. Вояжі до ареалів проживання інших популяцій можуть бути відповіддю на відновлення чисельності цих істот після припинення інтенсивного полювання людини. І такі міграції здатні вплинути на структуру популяції китів.
Рекорд із дальності міграції в тваринному світі належить сірому буревіснику. Ці птахи щороку долають до 64 тисяч кілометрів.
