Койсанські народи являють собою відносно невелику групу африканських племен. До їх числа належать різні народності мисливців-бушменів («сан») і скотарів-готтентотів («кхой»), які проживають на території ПАР та інших південно-африканських держав. Койсанські мови настільки не схожі на діалекти сусідніх племен, що їх походження завжди вважалося однією з найцікавіших загадок історії людства.
Група генетиків під керівництвом Карини Шлебуш з університету Упсали (Швеція) привідкрила цю загадку, розшифрувавши геноми койсанців і порівнявши їх з ДНК інших африканських племен і жителів інших континентів. Результати їх дослідження опубліковані в журналі Science.
Шлебуш і її колеги набрали 220 добровольців з 11 племен бушменів і готтентотів, попросили їх здати проби крові і проаналізували їх геноми. У ході аналізу генетики виділили 2,2 мільйона однонуклеотидних поліморфізмів - відмінностей у будові ДНК в одну «літеру» - і використовували їх для обчислення ступеня споріднення та часу відділення койсанців від інших народів Землі.
На подив учених, всі використані методи аналізу вказали, що койсанці відділилися від загального древа людства понад 100 тисяч років тому, ще до початку міграції людей з Африки і розселення по світу. Приблизно 43 тисячі років тому відбувся внутрішній розподіл койсанців на південну і північну групи. Як відзначають дослідники, частина популяцій койсанцев зберегла свої древні корені, тоді як інші, як плем'я «кхве», досить довго схрещувалися з народами банту і втратили свою генетичну ідентичність.
Вивчивши генетичну історію койсанців, Шлебуш і її колеги вирішили з'ясувати, що відрізняє їх від інших жителів Землі. Виявилося, що бушмени і готтентоти є носіями генів, пов'язаних з підвищеною силою і витривалістю м'язів, а також надзвичайно високою вразливістю до ультрафіолетового випромінювання.
За словами вчених, додавання племен бушменів і готтентотів до загальної генетичної «карти» людства ускладнило пошук батьківщини перших людей, що залишили Африку і мігрували на Близький Схід і в Європу. Істотні відмінності в будові геномів койсанців та інших жителів Землі вказують на те, що сучасні люди походять не від одного джерела, а з декількох прабатьківських племен.
Шлебуш і її колеги планують опублікувати геноми койсанців у відкритому доступі для антропологів, палеогенетиків та інших вчених, які цікавляться відмінностями в 3бушменів і сучасних людей. Як вважають дослідники, це допоможе скласти повний список ділянок геному, що найбільше змінилися за 100 тисяч років роздільної еволюції. !zn
Читайте також:
Вчені виявили, що стародавні люди навчилися користуватися вогнем мільйон років тому
Вчені склали найбільш повну карту ДНК людини
Колиска людства перемістилася більш південніше
