Фізикам Боннського університету вдалося отримати конденсат Бозе-Ейнштейна, який, як до цього часу вважали в наукових колах, неможливо отримати. Завдяки дзеркалам, удачі й винахідливості експериментатори зуміли охолодити фотони до стану «суперфотонів» і винайти у такий спосіб небачене джерело освітлення. «Надчастинки» виникали і раніше, але зі світла - ніколи. Наприклад, атоми рубідію, якщо помістити їх у невелику ємність і охолодити до температури, близької до абсолютного нуля, прийдуть в мінімально можливий квантовий стан. У теорії фотони мають поводитися так само, але якщо почати їх охолоджувати, вони просто зникнуть.
При наявності електричного струму нитка розжарення в звичайних лампочках нагрівається і починає світитися - спочатку червоним, потім жовтим і, нарешті, блакитним. Приблизно те саме, тільки в думках, фізики проробляють з абсолютно чорним тілом: нагрівають його, поки воно не починає випромінювати хвилі різної довжини залежно від температури.
При охолодженні абсолютно чорного тіла воно в якийсь момент перестає випромінювати у видимому спектрі, переходячи на інфрачервоні фотони. У цьому і полягає фотонна проблема: у міру зниження температури зменшується щільність випромінювання. Збереження певної кількості фотонів при охолодженні виявилося майже нерозв'язним завданням для дослідників конденсату Бозе-Ейнштейна.
Щоб уникнути розсіювання фотонів, їх треба змусити рухатися. Для цього німецькі вчені використовували два дзеркала, які постійно «відфутболювали» фотони. При цьому фотони стикалися з молекулами пігменту, розташованими між двома відображеними шарами. Ці молекули поглинали фотон і потім викидали його назад. З кожним таким зіткненням фотони повільно охолоджувалися до температури молекул, тобто до кімнатної.
Відкриття має величезне значення з далекосяжними практичними наслідками, особливо для виробництва мікросхем. Сьогоднішні лазери не можуть працювати на хвилях ультрафіолетового і рентгенівського діапазонів. З фотонним конденсатом Бозе-Ейнштейна це реально.
Нездатність виготовляти мікросхеми за допомогою короткохвильового лазера спричиняє теперішня межа прецизійності електричного кола. Менше гравірування означає появу більш потужних мікросхем, і це лише початок.
Учені впевнені, що жодна технологія з тих, що використовують світло, - від медичних засобів візуалізації та лабораторної спектроскопії до фотоелектричної енергетики - не залишиться осторонь.За матеріалами Компьюлента
