Згідно з найбільш поширеною наразі гіпотезою, вибух наднов типу Ia відбувається в подвійних системах, у яких білий карлик, забираючи матерію у зірки-сусіда, досягає критичної маси (межі Чандрасекара) і вибухає. Однак, яким саме чином відбувається вибух, фізики все ще сперечаються.
За однією з теорій в оболонці карлика відбуваються процеси, аналогічні раптовому переходу від відносно спокійного дефлаграційного горіння до детонаційного в газоподібних сумішах (з тією лише різницею, що в зовнішніх шарах карлика відбувається процес термоядерного горіння). Цей процес отримав назву DDT (докладніше про процес pdf).
У рамках нової роботи вчені моделювали даний перехід на комп'ютері. У своїх розрахунках вони ґрунтувалися на ідеї про те, що ключову роль у такому переході грає турбулентність. Дослідникам вдалося отримати досить реалістичну картину розвитку процесу. При цьому вони відзначають, що наскільки отримані дані відповідають реальності, можна буде визначити, лише порівнявши передбачення їх моделей з даними реальних спостережень спалахів наднов.
Наднови типу Ia використовуються в астрономії для побудови так званої шкали відстаней, тому вченим просто необхідно розуміти процес у деталях. На початку жовтня 2011 року в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society з'явилася стаття, в якій доводилося, що як мінімум більшість наднов типу Ia утворюється в результаті зіткнення білих карликів у подвійних системах.
