Верховна Рада ухвалила цей закон у червні минулого року.
Правозахисні організації закликали президента Януковича відтермінувати запровадження закону в дію, а Гельсінська спілка називала його «вагомим кроком для побудови тоталітаризму» в Україні.
Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Володимир Яворський вважає, що цей закон «зв’язує руки», в першу чергу, журналістам.
В Європейському законодавстві є чіткий принцип, що преса, наприклад, може поширювати будь-яку персональну інформацію про публічну особу, якщо суспільство цього вимагає. В Україні ж тепер персональну інформацію стосовно президента чи іншої особи тепер поширити буде неможливо.
У новому законі, каже він, під «персональними даними» розуміють будь-яку інформацію, що дозволяє впізнати особу, аж до називання імені та прізвища. При цьому журналістам, каже правозахисник, дозволяють збирати загальнодоступну інформацію про особу, але не дозволяють її поширювати без письмової згоди цієї особи.
Володимир Яворський вважає, що поширення будь-якої інформації про будь-яку особу тепер можна буде зупинити, а також покарати журналіста або редакцію за розголошення персональних даних.
У той же час автори закону, серед яких міністерство юстиції України, кажуть, що ухвалюючи закон, Україна адаптується до європейського законодавства. Вони нагадують, що Україна взяла зобов’язання ратифікувати та запровадити конвенцію про захист персональних даних.
«Безумовно, цей закон, а також ратифікація Конвенції Ради Європи про захист персональних даних є одним із елементів покращення співпраці з Європейським Союзом в цілому», – заявляв раніше заступник директора департаменту міністерства юстиції з питань адаптації законодавства України до законодавства ЄС Тарас Качка.
«В Європейському законодавстві є чіткий принцип, що преса, наприклад, може поширювати будь-яку персональну інформацію про публічну особу, якщо суспільство цього вимагає. В Україні ж тепер персональну інформацію стосовно президента чи іншої особи тепер поширити буде неможливо, тому що потрібна буде його згода», - наголошує правозахисник Яворський.Ще один подарунок підприємцямНовий закон вимагає створення Державного реєстру баз персональних даних усіма підприємствами і організаціями незалежно від форм власності.
Фактично усі вони мають стати власниками баз персональних даних і зареєструвати їх.
В Україні нараховується понад мільйон суб’єктів господарювання, і усі вони мають створити такі бази, зареєструвати їх і постійно вносити у них зміни. Це, на думку багатьох експертів, виглядає як вимога, що не може бути виконана.
Окрім того, припускають, що послуга реєстрації баз даних надаватиметься на платній основі.
Закон передбачає також створення уповноваженого державного органу із захисту персональних даних, якому надається право вільного доступу до будь-яких приміщень, де зберігається чи здійснюється обробка персональних даних. Є побоювання, що такий державний орган може використовуватися як засіб тиску на підприємців.
За матеріалами «Бі-Бі-Сі»
