Президент України Володимир Зеленський провів у Парижі, де 9 грудня проходив саміт нормандської четвірки, не один, а три дні, і присвятив частину цього часу туризму, пише редактор "Європейської правди" Сергій Сидоренко. Журналіст зазначає, що це вже не перший випадок, коли глава держави з дружиною і члени української делегації фактично поєднують роботу з туризмом за рахунок українських платників податків.
Офіційна частина візиту Зеленського до столиці Франції почалася о 15:00 понеділка за місцевим часом і закінчилася близько першої години ночі, коли президент спілкувався з журналістами на ґанку готелю, в якому жила українська делегація. Тоді ж Зеленський заявив, що хоче скоріше повернутися до України, проте все ж затримався в Парижі.
Українська делегація прибула до Франції ще в неділю. Точний час прильоту невідомий, проте ЗМІ повідомляють, що рейс не був пізнім. Крім того, як повідомляє Сидоренко, ввечері один з українських журналістів зустрів Зеленського в компанії його друзів з Офісу президента і СБУ, коли ті гуляли паризькими вулицями. А речниця Зеленського Юлія Мендель опублікувала на своїй сторінці в Instagram відео, записане біля підніжжя Ейфелевої вежі.
Ні в неділю, ні в першій половині наступного дня ні в яких міжнародних зустрічах українська делегація участі не брала, а організатори саміту позначили цей час як "приватну програму". Однак на Банковій стверджують, з моменту прильоту аж до початку саміту в Парижі тривали робочі наради.
"Ми закінчували підготовку до "нормандскому саміту", було прийнято рішення робити це в Парижі, оскільки в Києві постійно виникають поточні питання, вони відволікають. У Парижі цього менше", - пояснив виданню заступник керівника ОП Кирило Тимошенко.
Пізнє повернення президента до України він пояснив тим, що саміт закінчився пізньої ночі, і було прийнято рішення переночувати в Парижі.
Про виліт до Києва Зеленський повідомив на своїй сторінці у Facebook близько 16:00 вівторка.
"Списати на те, що фото могли опублікувати вже вдома, не вийде. Будівля на картинці, від якої веде червона доріжка - це термінал для високих гостей, Pavillon d'honneur в паризькому аеропорту Orly. А оскільки на час відльоту там була сонячна погода, то тіні свідчать: було щось близько двох годин дня. Це означає, що до Києва літак прибув вже о шостій", - пояснив Сидоренко.
Вартість одномісного номера зі сніданком в п'ятизірковому готелі Sofitel, де зупинялася українська делегація, на booking.com стартує від 500 євро за ніч. Навіть з урахуванням імовірної знижки її проживання обійшлося українському бюджету недешево. Стоянка літака в аеропорту також не є безкоштовною.
Журналіст зазначив, що подібні тривалі поїздки з днем "про запас" практикуються зарубіжними політиками під час трансконтинентальних перельотів, коли потрібен час, щоб пристосуватись до різкої зміни часового поясу.
"Зазвичай перша особа держави неймовірно зайнята поточними справами. Тут не до туризму. До того ж "резервний день" для президента означає, що і в інших членів команди (а до Парижу полетіли два міністри, голова СБУ, виконавчий директор "Нафтогазу", ключові керівники ОПУ тощо) не було інших справ після нормандської зустрічі", - додав редактор "ЄП".
Сидоренко нагадав, що це вже не перший випадок, коли тривалість зарубіжних поїздок Зеленського викликає питання. Після першої зустрічі з Еммануелем Макроном у квітні Зеленський на подив багатьох залишився в Парижі на вихідні.
"Але, відверто кажучи, тоді він мав на це повне право - цей візит був ще до другого туру виборів, він пройшов без державного фінансування", - пояснив журналіст.
Однак наступні закордонні поїздки Зеленського оплачувалися вже з бюджетних коштів. Зокрема, під час візиту до Канади в липні перед вильотом до України президент, його дружина Олена і керівник ОП Андрій Богдан як туристи навідалися на Ніагарський водоспад. Крім того, Зеленський з дружиною після церемонії інтронізації імператора Нарухіто провели в Японії ще два дні.
"Найбільше турбує, щоб подібні зміщення, додаткові дні відпочинку тощо за державні кошти не отримали системності. Президенту воюючої держави, яка одночасно проводить реформи у "турборежимі", такий неспішний графік роботи точно не личить", - підсумував автор статті.
Як повідомлялося, 9 грудня у Парижі відбувся перший з 2016 року саміт у нормандському форматі.
Учасники зустрічі підтримали припинення вогню, обмін у форматі "всіх на всіх" до 31 грудня, допуск Червоного Хреста до всіх утримуваних осіб, розведення військ на трьох ділянках, розширення мандата СММ ОБСЄ і продовження розмінування.
Наступну зустріч лідерів України, Франції, Німеччини і Росії заплановано на березень 2020 року. За цей час політичні радники лідерів нормандської четвірки мають узгодити кроки з імплементації політичних заходів: прийняття закону про особливий порядок самоврядування ОРДЛО на постійній основі, інкорпорації "формули Штайнмаєра" в українське законодавство і підготовку місцевих виборів.