Проект Закону про попередження інвалідності та систему реабілітації в Україні №4458 від Ірини Сисоєнко, який був зареєстрований у Верховній Раді 15 квітня 2016 р., не може забезпечити реформування системи реабілітації в Україні.
Про це пишуть у своїй статті для DT.UA члени Координаційної ради з реабілітації при Комітеті Верховної Ради з питань охорони здоров'я Наталя Зарецька і Володимир Голик.
На їхню думку, законопроект містить 50 статей, 45 з яких є статтями чинного Закону "Про реабілітацію інвалідів", - просто представлені вони в іншому порядку і частково змінені.
"Тобто йдеться не про новий законопроект, як його анонсувала Ірина Сисоєнко, а про нову редакцію чинного закону", - йдеться в статті.
Крім того, законопроектом запропоновано "на виконання рекомендацій оцінювальної місії ВООЗ з питань реабілітації запровадити спеціально уповноважений орган виконавчої влади для забезпечення ефективної міжвідомчої координації питань реабілітації та справ осіб з інвалідністю".
"Задекларовано чудово, але насправді йдеться зовсім про інше. Пропонується… просто поновити виконання зазначених функцій Державною службою в справах ветеранів та учасників АТО, яку було створено влітку 2014 р. на базі Державної служби в справах інвалідів і ветеранів війни. До речі, чинний закон "Про реабілітацію інвалідів" досі містить пункт 9-1, де й визначено виконання згаданих обов'язків зазначеною державною установою, якої вже майже два роки не існує, а її функції розподілено між Державною службою в справах ветеранів та учасників АТО і Департаментом соціального захисту інвалідів Міністерства соціальної політики", - йдеться в статті.
Також автори статті відзначають, що реформи передбачають наявність чітких програми і плану дій. Якщо закон реформаторський, то його статті є програмою дій реформованої галузі, а перехідні положення - планом дій на виконання зазначеної програми, тобто власне програмою реформування. Законопроект №4458 містить "аж три" пункти перехідних положень.
"Згідно з одним з них Закон України "Про реабілітацію інвалідів" втрачає чинність. Логічно припустити: якщо закон, від дії якого залежать понад 2,7 млн осіб, втрачає чинність без перехідного періоду - отже, новий закон його повністю успадковує. Тоді, можливо, доречно проект закону №4458 "Про попередження інвалідності та систему реабілітації в Україні" перейменувати на проект закону "Про внесення змін до Закону "Про реабілітацію інвалідів"?", - відзначають Зарецька і Голик.
"Законопроект зареєстровано у Верховній Раді. Його спрямування актуальне. Назва неграмотна. Зміст антиреформістський. І термінологічний апарат, виписаний з частковим урахуванням рекомендацій оцінювальної місії ВООЗ, аж ніяк не змінює суті ситуації. Адже для запровадження, наприклад, мультидисциплінарної команди в лікувальних та реабілітаційних закладах недостатньо згадати її в термінології - необхідно виписати принципи її роботи, повноваження, визначити місце й функції в системі реабілітації тощо. На жаль, цього в запропонованому законопроекті немає, як немає нічого, що забезпечувало б запровадження в Україні сучасних міжнародних стандартів реабілітаційного процесу", - наголошується в статті.
Нагадаємо, раніше оглядач відділу освіти, науки, медицини та екології DT.UA Ольга Скрипник писала, що в Україні гостро не вистачає реабілітаційних відділень та центрів. Пораненим, покаліченим бійцям ніде пройти повноцінну реабілітацію - мова йде не тільки про тілесні страждання, але і про душевні.
Детальніше про законопроект Сисоєнко читайте в статті Наталії Зарецької та Володимира Голика "Реформа реабілітації в Україні не повинна залишитися інвалідом" у свіжому випуску тижневика "Дзеркало тижня. Україна".