UA / RU
Підтримати ZN.ua

Законопроект "Про функціонування української мови як державної" страждає декларативністю і наявністю репресивно-адміністративних норм — Ставнійчук

Про конкретні заходи та їх правові механізми популяризації української мови в сучасному контенті в цьому проекті взагалі не йдеться.

Законопроект № 5670-д "Про функціонування української мови як державної" страждає очевидною загальною декларативністю, відверто пропагандистської природою багатьох його норм. При цьому не вистачає положень про реальне правове забезпечення та регулювання питань, що стосуються статусу, сфер застосування, механізмів гарантування державою функціонування та стимулювання розвитку державної мови в усіх сферах і на всій території України.

Про це у своїй статті для DT.UA пише Марина Ставнійчук, голова правління Громадського об'єднання "За демократію через право", член Венеціанської комісії від України (2009-2013). За її словами, про конкретні заходи та їх правові механізми популяризації української мови в сучасному контенті в цьому проекті взагалі не йдеться.

"Наприклад, жодного слова про обов'язковість впровадження стандарту бюджетного фінансування державних програм розвитку української мови, розвитку мережі та поліпшення навчально-методичного забезпечення навчальних закладів, науки, виховання українською мовою, ніякого законодавчого механізму гарантування кадрової комплектації таких та інших закладів, тощо", - зазначає експерт.

Автор вважає, що правова невизначеність більшості положень проекту призведе як мінімум до неналежного виконання положень майбутнього закону, як максимум - до ймовірного його ігнорування, правового скептицизму і нігілізму.

В той же час добра половина статей законопроекту регулює питання, що безпосередньо не стосуються цього предмета регулювання.

"Мова йде про створення та функціонування невиправданої репресивної системи органів контролю над застосуванням державної мови. Вражає рівень дуже ретельного, детального прописування переліку цих органів, статусу їх керівників, повноважень, апаратів, - пише юрист. - Зазвичай така юридична техніка притаманна підзаконним нормативним актам - положенням, регламентам тощо. Створюється враження, що авторам цієї законодавчої ініціативи репресивно-адміністративні норми доставляють особливе задоволення".

Детальніше про питання захисту мови у новій виборчій кампанії читайте в статті Марини Ставнійчук "Мова про вибори. Або мова під вибори?" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".