У місцевих радах України на сьогодні продовжують виконувати свої обов'язки 4154 депутати, які були обрані від політичних сил, чия діяльність наразі офіційно заборонена в судовому порядку. Про це свідчать офіційні дані Центральної виборчої комісії, які отримала у своє розпорядження громадська ініціатива «Голка». Ситуація демонструє серйозну системну проблему в секторі національної безпеки, адже попри юридичний бан партій, самі політики зберегли свої мандати та вплив на життєдіяльність українських громад.
Невмируще ОПЗЖ
Аналіз отриманих від ЦВК даних чітко вказує на те, які саме політичні сили мають найбільше представництво у регіонах:
- ОПЗЖ («Опозиційна платформа - За життя») — 3863 депутати;
- «Опозиційний блок» — 196 політиків місцевого рівня;
- «Партія Шарія» — 44 представники.
Голова громадської ініціативи «Голка» Ірина Федорів акцентує на тому, що у травні 2022 року, рівно чотири роки тому, Верховна Рада підтримала законодавчу ініціативу, яка дозволила через суд заборонити діяльність проросійських партій. Проте цей крок зупинив виключно діяльність юридичних осіб, залишивши недоторканними конкретних депутатів на місцях.
Запоріжжя та Київ
За словами Ірини Федорів, яскравим прикладом є Запоріжжя, де лінія фронту пролягає всього за 23 кілометри від міста. У місцевій міськраді досі активно працюють особи, обрані від ОПЗЖ. Ба більше, їхній ставленик очолює земельну комісію та сприяє виділенню території скверу Тарасова фірмі, що має пряме відношення до народного депутата Володимира Кальцева (ОПЗЖ).
Аналогічна ситуація спостерігається і в столиці. Київ цими вихідними зазнав чергового ворожого обстрілу, проте в Київраді й надалі залишається з мандатом Олександр Попов. Це той самий діяч, який встановлював скандально відому «йолку» на Майдані Незалежності у 2013 році та виступав адвокатом кума Владіміра Путіна — Віктора Медведчука.
Саботує Стефанчук
Як зазначає очільниця «Голки», така ситуація стала можливою через тривалий саботаж з боку спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука. Останній кілька років блокував винесення на розгляд урядового законопроєкту №7476. Цей документ мав механізм для повного припинення повноважень депутатів місцевих рад, якщо вони висувалися від заборонених сил. Федорів додала, що для голови парламенту просування власного проєкту Цивільного кодексу виявилося значно пріоритетнішим за питання національної безпеки.
Передісторія та спроби люстрації
Нагадаємо, ще у січні 2023 року понад 150 народних депутатів підписали офіційне звернення до Руслана Стефанчука з вимогою винести урядовий законопроєкт №7476 до сесійної зали. Однак документ так і не розглянули аж до моменту призначення нового складу Кабінету міністрів у 2025 році.
Паралельно у березні 2023 року парламентарі Галина Янченко, Ярослав Железняк та їхні колеги зареєстрували інший законопроєкт №9081. Він передбачає масштабну люстрацію (заборону балотуватися та брати участь у виборах для колишніх представників проросійських сил). За майже три роки Верховна Рада не спромоглася розглянути його навіть у першому читанні. Народний депутат Роман Лозинський підтверджує, що проросійське лобі у парламенті продовжує успішно блокувати винесення цієї ініціативи на голосування.
Єдиним прецедентом рішучих дій на місцях залишається рішення Київської обласної ради, яка ще у жовтні 2023 року самостійно ухвалила рішення призупинити всі повноваження представників ОПЗЖ до завершення дії воєнного стану.
Нагадаємо, що раніше Шевченківський районний суд Києва звільнив з-під варти підозрюваного у держзраді народного депутата від забороненої в Україні партії ОПЗЖ Нестора Шуфрича та призначив йому цілодобовий домашній арешт.