Комісар Ради Європи з прав людини Нільс Муйжнієкс 4 березня оприлюднив звіт про події в Україні, в якому визнав, що протести не були мирними, але звинуватив владу у надмірному застосуванні сили і грубому порушенні прав людини. Втім, дії і наміри нової влади комісар також не завжди схвалює. Так, комісар визнає системні порушення з боку суддів, однак закликає Київ поміркувати про відмову від ідеї люстрації судового корпусу.
Доповідь комісара Ради Європи (РЄ) було складено за підсумками семиденного візиту в Україну. Звіт став першим документом, у якому Захід визнав, що протести у Києві не були мирними: "Прийняття парламентом пакету "антипротестних" законів 16 січня сприяло зростанню напруженості, а в наступні дні супроводжувалося насильством на вулицях Києва та інших міст". Надалі в документі неодноразово згадується про "насильницькі протести". Раніше європейські структури уникали такого формулювання, пише КоммерсантЪ-Україна.
У бесідах з Муйжнієксом представники української влади робили заяви, на які не вирішувалися під час публічних заходів. Андрій Портнов, зокрема, повідомляв, що співробітники правоохоронних органів навмисно атакували журналістів та волонтерів-медиків при придушенні заворушень. Він нібито визнав, що такі дії були помилковими, оскільки "здійснили внесок у зниження довіри суспільства до міліції".
"Повинен сказати, що в АП я зустрічався тільки з 3 і не можу говорити про позицію всієї адміністрації, - повідомив Муйжнієкс. - Втім, все вказує на те, що в АП була лише один людина, що приймає рішення - Віктор Янукович. Зустрітися з ним мені так і не вдалося".
Керівники МВС і Генеральної прокуратури, з якими зустрічався комісар, не погодилися з претензіями на свою адресу. На їхню думку, бійці "Беркута" і внутрішніх військ не застосовували силу проти волонтерів-медиків та журналістів. Керівники силових відомств впевнені, що з початку грудня до 10 лютого зовсім не було випадків надмірного застосування сили при придушенні протестів. "Віталій Захарченко заперечував усі звинувачення. Він визнав лише, що були певні порушення 30 листопада. Після цього, за його словами, некоректних дій з боку міліції не було", - переказав комісар РЄ свою бесіду з главою МВС.
У Раді Європи не повірили міністру. У звіті йдеться про безліч випадків надмірного застосування сили стосовно мітингувальників, яких били до втрати свідомості навіть після затримання, коли вони не чинили опору міліції. Деякі побої підтверджені медиком, який супроводжував комісара у поїздці Україною. Крім того, у звіті міститься інформація про як мінімум одного загиблого в результаті застосування міліцією водометів при мінусовій температурі.
У звіті є також претензії до суддів, які "не реагували на видимі каліцтва і очевидні ознаки неналежного поводження (у затриманих, доставлених до суду, - ред.)". "У клопотаннях про медичний огляд цих травм (отриманих після спілкування з міліцією, - ред.) їм відмовляли", - стверджує комісар.
Незважаючи на те, що Страсбург визнав серйозні проблеми української судової системи і той факт, що судді нерідко виносили політично мотивовані рішення, ідея про люстрацію суддівського корпусу викликає побоювання в РЄ. "Люстраційні закони часто містять невизначеність щодо того, проти кого їх застосовують. Їхнє застосування на практиці часто виявляється необдуманим. Так що якщо Україна у підсумку вирішить проводити люстрацію, вам потрібно бути дуже обережними. Законопроект слід узгодити з Венеціанською комісією", - сказав Муйжнієкс.
"Більшість люстраційних законів застосовували на початку 1990-х, після обвалу комуністичної імперії. Минуло понад 20 років. Я не думаю, що режим Януковича і комуністичний режим можна порівняти. Тому навряд чи сьогодні можна проводити люстрацію за тими ж принципами, які працювали 20 років тому", - вважає Муйжнієкс. !zn