UA / RU
Підтримати ZN.ua

Захід дозволяє Україні провалити боротьбу з корупцією - The Economist

Місцеве шахрайство і зовнішня байдужість зраджують обіцянки Майдану.

Україна знову переживає потрясіння. Демонстранти блокують вулиці і вигукують: "Банду геть!". Дим знову наповнює холодне київське повітря, а поліція час від часу робить спроби розчистити наметове містечко.

Масштаб подій менший, ніж під час революції чотири роки тому, коли демонстранти на 3 повалили корумпований режим Віктора Януковича. Але знову українська вразливість як держави стоїть на кону.

Про це пише The Economist, нагадуючи про події в Києві останніх днів. Спроба президента Петра Порошенка показати силу закінчилися виявленням його слабкості, а також факту, що країна погрузла в таємних домовленостях і шахрайстві. Головна причина кризи криється у неспроможності правлячої еліти виконати мету Майдану, а саме покінчити з олігархічною системою.

Сподівання на те, що українські корумповані еліти зможуть реформувати Україну і встановити верховенство права, ніколи не були великими. Але їхня залежність від західної підтримки, а також союз Заходу з українським громадянським суспільством давали певні причини для оптимізму. Обидва ці фактори ослабли. Громадянське суспільство не змогло наростити політичні м'язи, в той час як Євросоюз втомився від України.

Як сказала The Economist головний редактор тижневика "Дзеркало Тижння" Юлія Мостова, важливо те, що у США більше не має широкої політики щодо України. Америка тепер зосереджена на безпеці за відсутності великих внутрішніх успіхів. Президент Дональд Трамп не дуже зацікавлений у побудові держави в Україні. Не виключено, що він ображений на Київ через його роль у розслідуванні проти екс-голови його виборчого штабу Пола Манафорта.

"Це тест для української демократії без Америки", - зауважила Мостова.

За останні кілька місяців ситуація в Україні погіршилася. Антикорупційні активісти постійно перебувають під тиском. Виснажена війною Україна, якій бракує функціональних інститутів, ризикує скотитися до кланового насильства. Олігархи тепер оцінюються не лише за багатством, телеканалами і кількістю лояльних депутатів у парламенті, а й за розміром їхніх "приватних армій".

Одним із найвпливовіших акторів в Україні видання називає міністра внутрішніх справ і магната Арсена Авакова. Він контролює поліцію і нацгвардію, а також телевізійний канал. Раніше вважалося, що Аваков у коаліції з Порошенком, але насправді він розглядає президента як олігарха-конкурента. Аваков хоче скерувати Україну в бік парламентської системи, яка змусить кожного з гравців при владі рахуватися з ним.

Українські еліти конфліктують і не беруть на себе відповідальність за країну, об'єднуючись лише у спільній боротьбі проти громадських активістів і незалежних інститутів, які загрожують їхній олігополії. Видання нагадує, що найбільш важлива боротьба зараз точиться навколо НАБУ. Бюро, яке підтримує Захід і було треноване ФБР, почало атакувати серйозні корисні інтереси в Україні, спровокуваши невідворотний опір.

Олігархи впевнені, що Америці бракує бажання підкріплювати діями свою риторику. Визнання того, що Україна - корумпована і нефункціональна держава, спровокує незручні питання серед американських виборців про втручання їхньої країни і санкції проти Росії.

Порошенко, чия популярність тримається на війні з Росією, називає своїх внутрішніх опонентів агентами Москви.

"Його генеральний прокурор звинувачує Михеіла Саакашвілі у спробі організувати переворот за наказом Росії. Насправді ж переворот був організований в Києві, де правителі штовхають свою країну подалі від Заходу. Чим більше падає рейтинг Порошенка, тим позитивніше українці починають ставитися до Росії. Путіну, напевне, подобається це шоу", - пише видання.

Раніше повідомлялося, що США чекають від України подальших кроків у створенні Антикорупційного суду. На важливості його створення наголошують й інші європейські партнери країни. Зокрема, у МВФ закликали Київ відмовитись від тиску на НАБУ та зосередитись на створенні суду.

Але в цей час тиск на антикорупційні органи в Україні триває. Вчора Рада відкликала Єгора Соболєва з посади голови антикорупційного комітету. Відкликання Соболєва з посади ініціювали представники фракцій "Блок Петра Порошенка", "Народний фронт", "Опозиційний блок", "Радикальної партії" і групи "Відродження", які винесли питання на обговорення комітету в середу.

Також 6 грудня лідери парламентських фракцій "Блоку Петра Порошенко" і "Народного фронту" Артур Герасимов і Максим Бурбак зареєстрували у Верховній раді проект закону № 7362, який дозволяє звільняти керівників НАБУ, САП і НАЗК та ДБР рішенням парламенту. Згідно чинного законодавства, обов'язковою умовою звільнення, зокрема, директора НАБУ є негативні висновки аудиту відомства. Однак, його зняли з порядку денного в останню хвилину після критики західних донорів України.