UA / RU
Підтримати ZN.ua

З точки зору Києва результати переговорів Порошенка і Дуди виявилися неоднозначними – оглядач

Створення міністерської комісії є серйозною поступкою з боку українського президента.

У Харкові минулої середи, 13 грудня, відбулась зустріч президента Петра Порошенка з польським колегою Анджеєм Дудою, який приїхав в Україну з одноденним візитом. З точки зору Києва результати переговорів президентів виявилися неоднозначними, але в чомусь очікування української дипломатії виправдалися. Про це у своїй статті для DT.UA пише оглядач відділу міжнародної політики Володимир Кравченко.

"Граючи роль "доброго поліцейського", Анджей Дуда декларував, що проблемні питання потрібно вирішувати "в дусі добросусідства"; закликав скоротити чорний список осіб, нев'їзних у обидві країни; говорив, що необхідно відновити дозвіл на ексгумацію та перепоховання останків, похованих у ХХ ст., поляків на території України та українців - у Польщі; заявляв, що з болем сприймає будь-які акти вандалізму щодо пам'ятників", - йдеться в статті.

Автор наголошує, що у питанні відновлення пам'яток варто звернути увагу на нюанси позиції польського президента: "Закликаємо не робити кроків до чергових увічнень, які спираються на неперевірені наукові висновки, без проведення історичних досліджень, ексгумації увічнених людей".

На думку Дуди, перш ніж відновлювати пам'ятники, "спочатку треба провести всю необхідну роботу: встановити осіб, які поховані, дати їхньої смерті, а вже тоді переходити до увічнення", зазначає Кравченко.

"Порошенко публічно не відреагував на слова свого колеги. Чи ця пропозиція польської сторони стало частиною нових "харківських домовленостей"? Для українців же ідея Дуди означає серйозне ускладнення в роботі, оскільки дуже важко провести подібну ідентифікацію, враховуючи особливості того, як гинули українці і поляки у сорокові роки", - пише оглядач.

За його словами, для поляків головним результатом цієї зустрічі стала згода президентів створити комісію для вирішення історичних конфліктів між двома країнами, яку повинні очолити український і польський віце-прем'єри - Павло Розенко і Петро Глинський.

Кравченко зазначає, що поляки вже давно домагалися, щоб переговори по перепохованню та пам'ятникам були виведені на політичний рівень. А історики - насамперед секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій Святослав Шеремет та директор УІНП Володимир В'ятрович, яких у Варшаві вважають відповідальними за "антипольську політику", - лише грали роль консультантів.

Як пише автор, польська сторона, судячи з коментарів глави канцелярії президента Польщі Кшиштофа Щерського, більш ніж задоволена результатами "чоловічої розмови з президентом Порошенком". За словами Щерського, візит Дуди показав "нашу волю до діалогу і рішучість у відстоюванні наших аргументів".

"Створення міністерської комісії - серйозна поступка з боку українського президента. Можливо, це необхідна плата за налагодження діалогу, в ході якого у Варшаві усвідомили б неминучість процесів, що відбуваються в Україні у сфері політики національної пам'яті. Однак у діалозі потрібні двоє. Інакше він швидко перетворюється на менторський монолог про "цінності партнерства". А політичні поступки ведуть до нового витка кризи", - сказано в статті.

Детальніше про зустріч Порошенка і Дуди на тлі загострення кризи двосторонніх відносин читайте у матеріалі Володимира Кравченка "День Петра і Андрія" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".