Президенту України Петру Порошенку знадобилося багато часу, щоб зрозуміти, що Захід підтримує його уряд лише умовно. Тепер лідери Франції і Німеччини сказали йому про це в недвозначній формі. А режим припинення вогню на Сході України – це лише спосіб перекласти вину на Порошенка за події в Донбасі замість того, щоб звинувачувати в них Росію 3.
Про це на сторінках Bloomberg пише оглядач Леонід Бершидський, підводячи власні висновки зустрічі "норманської четвірки" в Парижі. Він зауважує, що український президент мав вигляд войовниче налаштованого в п'ятницю, перш ніж вирушити на зустріч з "нормандською четвіркою". Він щойно виголосив потужну промову на засідання Генеральної асамблеї ООН, в якій описав жорстокі безчинства Росії стосовно його країни. А міністр внутрішніх справ Арсен Аваков якраз похвалився, що українська Національна гвардія "нарешті" отримала американські снайперські гвинтівки і протитанкові гранати.
Французький дипломат П'єр Морель, який підтримував тісні контакти з Москвою і проросійськими терористами на Сході України, підготовив план для зустрічі в Парижі, який повинні були затвердити лідери України, Німеччини, Франції і Росії. Згідно з цим планом, Україна повинна була б ухвалити спеціальний закон щодо порядку проведення виборів на захоплених терористами територіях.
Це повинно було б стати "хитрим планом знешкодження бомби сповільненої дії, яку заклали мінські угоди". Адже Росія і проросійські бойовики погодилися провести вибори за українськими законами. Тільки от нинішні закони їх не влаштовують, оскільки вони дозволяють політичну конкуренцію для проросійських бойовиків з боку інших політиків в Україні. Тож російська сторона в Донбасі погрожує провести власні вибори в середині жовтня, що означатиме відновлення війни.
Порошенко відкинув пропозицію французького дипломата, назвавши її "особистою думкою пана Мореля". Він прийшов на переговори в Парижі з вимогами до Росії виконати мінські угоди, скасувати фальшиві вибори терористів і повернути під контроль Києва українські кордони. Але він недооцінив рішучість Франції і Німеччини у вирішенні українського конфлікту у найбільш ефективний для себе спосіб. Після п'яти годин переговорів у Єлисейському палаці, план Мореля був нав'язаний Україні з вигідними для Путіна умовами. По-перше, Україна повинна розробити спеціальне законодавство для виборів в Донбасі, консультуючись з терористами і Москвою. Також Київ повинен провести амністію бойовиків, щоб вони могли брати участь у виборах. А саме голосування повинне відбутися впродовж 80 днів після ухвалення закону про вибори. І лише потім, якщо міжнародні спостерігачі вирішать, що все пройшло законно і демократично, Україна отримає контроль над своїм кордоном.
Олланд сказав журналістам, що цей процес навряд чи буде завершений впродовж цього року, оскільки потрібно ще підготувати усі законопроекти. Це був ляпас Порошенку. Він з політичних причин не може ухвалити закон про вибори, який складе Москва. Варто лише згадати про те, що відбулося під Верховною Радою, коли депутати попередньо схвалили зміни до Конституції, які передбачають можливість надання спеціального статусу Донбасу. Спроба протягти вигідний для Москви закон може закінчитися також і розпадом парламентської коаліції, що призведе до проведення позачергових виборів, які наповнять парламент менш лояльними до Порошенка політичними силами.
"Париж знову підтвердив, що захищаючи українські інтереси українці не можуть покладатися ні на кого, окрім як на самих себе. Берлін і Париж вирішити грати роль арбітрів. Вони не хочуть нічого робити для завершення війни в центрі Європи", - цитує оглядач коментар українського журналіста Петра Шуклінова.
Путін тепер буде спостерігати, як Порошенко намагатиметься відкрутитися від плану Мореля. Але це дасть російському президенту бажаний заморожений конфлікт, який також створить роздробленість в українському уряді. При цьому, якщо "м'яч лишатиметься на українській частині поля", санкції проти Росії можуть бути зняті. І в цей же час, у Порошенка з'явиться напруга у відносинах з європейськими лідерами.
З точки зору Меркель і Олланда, Порошенко повинен бути зацікавлений у тому, щоб реінтегрувати захоплені території Донбасу в Україну. А це, на їхню думку, можна зробити за допомогою виборів, а не перемогою над бойовиками. Український президент може розраховувати на суттєву підтримку лише в тому випадку, якщо він продемонструє свою прихильність складному процесу зближення України з Заходом, провівши болючі реформи і досягши політичних компромісів. Але поки що успіхів у цьому немає.
Україна досі безнадійно корумпована і переживає конфлікт олігархічних кланів, попри те, що уряд створив щонайменше п'ять антикорупційних органів. Без справжньої дерегуляції і лібералізації податків економічного зростання в країні не почнеться. І про це свідчать прогнози МВФ, який не так давно погіршив свою оцінку щодо скорочення українського ВВП на 11%, хоча раніше у фонді чекали 9%. Український уряд програє війну з хабарництвом, неефективним управлінням і надмірною регуляцією. І це те, чого Путін хоче. Він робить ставку на місцеві вибори в Україні, сподіваючись, що олігархи здобудуть перемогу. А через них Москва знову зможе впливати на рішення Києва.
Тим часом, заступник голови Адміністрації президента України Костянтин Єлісєєв розповів, як Путін в Парижі вимагав від України відкласти ЗВТ з ЄС ще на рік, а також провести амністію терористів і надати особливий статус Донбасу. однак, за словами чиновника, Київ відкинув всі ці вимоги.
Зустріч у нормандському форматі лідерів України, Росії, Франції та Німеччини відбулася 2 жовтня. Президент України Петро Порошенко заявив, що жодні угоди в Парижі не підписувалися. "Ми обговорили в Парижі в нормандському форматі терміни та кроки щодо посилення та прискорення імплементації Мінських угод", - сказав він. Німеччина і Франція підкреслили, що реалізувати мінський протокол потрібно в 2015 році. Однак Франсуа Олланд припустив, що процес може затягнутися і на наступний рік.
Раніше ЄС відклав імплементацію угоди про зону вільної торгівлі з Україною на рік через тиск Росії. При цьому, європейська сторона дозволила українській рік впродовж цього часу користуватися усіма вигодами ЗВТ і не вимагав виконання умов угоди з українського боку.