Президент Віктор Янукович запропонував при подальшій роботі над оновленням Конституції передбачити в ній право народної законодавчої ініціативи і народного вето. А якщо Рада прийме закон, який президент за народною ініціативою хотів винести на референдум, то він буде вважатися прийнятим на референдумі.
У своєму посланні до парламенту глава держави запропонував уточнити розділи III ("Вибори. Референдум") і IV ("Верховна Рада України") Конституції, надавши громадянам право приймати або скасовувати закони, а також вносити до них зміни, на всеукраїнському референдумі.
Зокрема, згідно з ініціативами Януковича, народна законодавча ініціатива може реалізуватися у спосіб внесення постатейно розробленого законопроекту на розгляд Верховної Ради або всеукраїнського референдуму.
"Законопроект на розгляд парламенту може бути внесено на вимогу не менше 80 тис. виборців", - зазначив президент.
При цьому він також рекомендував, щоб закони, прийняті на референдумі, можна було змінювати за звичайною парламентською процедурою не раніше, ніж через п'ять років, або конституційною більшістю Верховної Ради наступного скликання.
Янукович також запропонував встановити, що у разі видання указу президента про проведення всеукраїнського референдуму щодо прийняття законопроекту за народною ініціативою Верховна Рада може розглянути такий законопроект.
При цьому в разі прийняття парламентом такого закону референдум не проводиться, а внесення змін до нього відбувається в порядку, визначеному для законів, прийнятих на всеукраїнському референдумі.
Окрім того, президент ініціював введення "народного вето" як різновиду народної законодавчої ініціативи, що передбачає можливість скасування на всеукраїнському референдумі законів, прийнятих Верховною Радою.
"При цьому референдум не проводиться, якщо парламент самостійно скасовує такий закон", - наголошується в документі.
Президент нагадав, що право "народного вето" закріплене в конституціях Італії та Швейцарії. Проте водночас у цих країнах існують досить жорсткі обмеження щодо порядку ініціювання референдумів, що скасовують діючі закони. Наприклад, в Італії не можна ініціювати "народне вето" за рік до закінчення каденції однієї з палат парламенту тощо.
Крім того, у посланні Януковича запропоновано запровадити інститут конституційної скарги для захисту громадянами своїх конституційних прав і свобод, зокрема, шляхом звернення у Конституційний суд України.
"Щодо України, то, на думку багатьох експертів, предметом конституційної скарги, у разі запровадження цього інституту, повинні бути визначені питання конституційності законів, постанов ВР України, нормативних актів президента України та КМУ - тобто все те, що перебуває поза сферою повноважень національної системи судів загальної юрисдикції. Конституційна скарга повинна містити чітку вказівку на порушення права особи, гарантованого йому Конституцією України, з боку державної влади", - йдеться у документі.
Президент припустив, що впровадження конституційної скарги призведе до зростання навантаження на КС України і вимагатиме збільшення його секретаріату, однак при цьому додав, що "це не може бути застереженням щодо впровадження в Україні інституту конституційної скарги, який є одним з елементів демократичного розвитку". !zn
Читайте також:
Більше половини українців вважають, що країні не вистачає "сильної руки"
Конституційна асамблея обговорює скорочення депутатів до 300 і двопалатний парламент