Росіяни захопили і утримували Краматорськ протягом приблизно трьох місяців в 2014 році. З тих пір єдині битви, які це місто бачив, відбувалися на кухні. Або декількох кухнях, якщо бути точним. В минулому році, в День незалежності України, урядові чиновники змагалися у конкурсах "Кращий плов", "Кращий борщ" і "Кращий гуляш". В цьому році не буде змагань з нагоди Дня незалежності, так як організатора "Поєдинку борщів" нещодавно звільнили. Євген Вілінський був першим заступником голови Донецької ВЦА. В області допомагав керувати безпосередньо лінією розмежування з территоиями, яку контролюють підтримувані Росією угруповання "ЛДНР". Донецька область сильно постраждала від війни і розколу, і її жителі не мають спільної думки про своє майбутнє. Вілінський і його команда досягли значних успіхів, допомагаючи області відновитися після війни. Але коли новий президент України Володимир Зеленський вступив на посаду, він швидко почав замінювати всіх, хто був пов'язаний з попередньою адміністрацією, включаючи Вілінського, якого звільнили 4 липня, пише Мелінда Херінг для Forreign Affairs.
Росія окупувала 7% території України. Бої тривають час від часу, і Мінські угоди, які повинні були принести мир, зазнали невдачі. Багато хто у Вашингтоні і Брюсселі все ще не наважуються використовувати цей термін, але окупована частина України стала непереборною точкою тиску, проблему якої ніхто не знає, як вирішити.
З двох областей, які складають Донбас на українській стороні лінії розмежування, Донецька область перевершує Луганську область практично за будь-якими показниками, включаючи охорону здоров'я, освіту, пенсії, дороги, прозорість уряду і доходи. Ці відмінності багато в чому пов'язані з економікою та географією: Луганська область в основному залежить від сільського господарства, тоді як важка промисловість завжди була зосереджена в Донецькій області. Але лідерство теж має значення.
Вілінський був би рідкісним птахом в будь-якій країні - він інженер-будівельник, юрист і консультант, який думає про те, як всі частини поєднуються одна з одною - і в Донбасі більше немає нікого, подібного йому. Незважаючи на те, що він більше не відповідає за регіон, Вілінський і його команда думали довго і наполегливо над тим, як повернути людей в Донецьку область. Послідовність України як країни та її спроможність в один прекрасний день реінтегрувати окуповані регіони, які знаходяться під контролем Росії, залежать від здатності її східних регіонів відновитися після економічного і політичного занепаду.
Регіони не просто одужують: енергійні, заповзятливі люди повертають їх до життя. На жаль, ці самі люди поїхали першими, коли російські війська увійшли в східну Україну в березні 2014 року. 7 липня 2014 року бойовики з'явилися серед ночі в Донецькому національному університеті і почали захоплювати гуртожитки. Багато викладачів та студентів переїхали в центральну Україну, залишивши Донбас без інтелектуального баласту. Відновлення регіону залежить від їх повернення.
"Освіта - наша проблема номер один", - сказав Вілінський в червні.
Як добре відомо Вілінському, створення престижного університету в західному стилі привело б в Донбас тисячі людей, у тому числі студентів, викладачів та адміністраторів. І створити новий університет буде не так складно, як здається. Уряд США раніше робив цю роботу, і робив це добре: американські гранти допомогли відкрити Київську школу економіки і Європейський гуманітарний університет. Модель легко може бути застосована до Донбасу.
У той час як університет може допомогти закріпити професійні та інтелектуальні класи в Донбасі, постійна військова база приверне в регіон ще тисячі жителів, навіть якщо це посилить контроль Києва над його східним флангом. Щоб прийняти цих нових жителів регіону буде потрібно додаткове житло - те, що вже потрібно Донбасу. У Донецькій області проживає понад 480 тисяч вимушених переселенців. Більшість все ще живуть у тимчасовому житлі, і багато живуть на контрольованій Росією стороні. Великі будівельні роботи принесуть користь регіону в економічному відношенні, навіть незважаючи на давню брак житла.
НОВИЙ ДУХ
Конфлікт з Росією сформував нове почуття української ідентичності, на превеликий жаль президента Росії Володимира Путіна. Але всередині України регіональні відмінності все ще глибокі. Життя в Донбасі давно докорінно відрізнялася від життя на решті Україні, вважає Херінг.
На промисловому сході міста історично оточували заводи, де майже всі працювали і спілкувалися. Глава фабрики грав величезну роль в громадських справах і повинен був дбати про потреби людей. Такий спосіб життя сприяв ізоляції і перешкоджав ризику: загалом, люди не розмовляли з незнайомцями.
Зараз культура регіону розкривається. У Костянтинівці молоді люди організовують літні музичні концерти на непрацюючому скляному заводі. Вистави можуть залучити до 2000 осіб. Одна з організаторок, Софія Пилипенко, тільки що отримала місце в одному з кращих університетів у Києві, але хоче повернутися в східну Україну після його закінчення.
"У нашого регіону великий потенціал", - сказала вона. "Головне - зібрати людей навколо чогось важливого і змінити місто, в якому ми живемо".
На центральній площі Краматорська міська рада тільки що встановила фонтан. Автомобілі тепер зупиняються перед пішохідними переходами; в кількох кварталах з'явилися хімчистки; кафе усівають головні вулиці. Навіть ресторани, що колись використовувалися майже виключно для ділових переговорів, розширили свої годинники для розміщення сімей. Донбас змінюється повільно, але змінюється.
Тим не менш, почуття відмінності між сходом і заходом пронизує Україну в обох напрямках. Щоб Україна стала незалежною європейською країною, вільною від махінацій Москви, має з'явитися сильне почуття громадянської ідентичності.
Один із способів подолати цю прірву - запросити молодих людей із західної та центральної України на рік прожити на сході. У 2014 році Львівський освітній фонд зробив блискучий старт, залучаючи студентів Українського католицького університету для відновлення будинків і неформального спілкування з місцевими жителями, часто біля багаття. Українська Академія Лідерства могла б продовжити цю роботу, відкривши кампус в Краматорську або Слов'янську. ULA - це програма проживання протягом усього року, яка готує молодих людей у віці від 16 до 18 років на службі. Завдяки фінансуванню західних донорів, ULA може створити свій факультет для відкриття філії на сході України. Подібні ініціативи руйнують стереотипи і створюють відчуття національної єдності.
МАТИ МАЛЕНЬКУ ВІРУ
Більш великий проект в Україні полягає у підвищенні рівня довіри до суспільства, в якому цього цінного товару не вистачає. Громадяни України мають найнижчий рівень довіри до свого уряду у всьому світі, але люди вірять сусідам, волонтерам, церкві і збройним силам. Проблема особливо гостро стоїть в Донбасі. Надання можливості людям на сході України працювати разом може допомогти у вирішенні проблеми.
Громадський ресторан в Івано-Франківську може стати корисною моделлю для Донбасу. Сто осіб вклали по 1000 доларів в чудовий цегляний ресторан Urban Space 100. У ресторані проводяться громадські заходи, на яких спікери вирішують самі гострі політичні питання дня. Його інвестори - це акціонери, які регулярно зустрічаються, щоб визначитися з доповідачами і темами. В Івано-Франківську, де на ландшафті домінує одна політична партія, Urban Space 100 пройшли сотні зборів.
Для більшості західних європейців і північноамериканців переваги нейтрального публічного простору очевидні. Є громадські центри, церкви і громадські клуби; люди спілкуються з незнайомцями. В Україні комунальний майданчик, де гарантується фізична безпека, є новою концепцією. Створення більшої кількості місць для проведення заходів після моделі Івано-Франківська дозволить незнайомцям сформувати узи довіри, працюючи разом над цивільним програмуванням.
Дуже легко намалювати похмуру картину Донбасу. Літні люди у величезних чергах чекають маленьких пенсій, а вимушені переселенці тісняться в поганому житлі. Тим не менш, ознаки життя і вібрації відзначають усі, крім самих маленьких сіл. Малі підприємства з'являються на сході України, але їм потрібен доступ до більших ринків, що потребує поліпшення транспортних зв'язків з Києвом.
Відкриття аеропорту в Краматорську з'єднає не тільки ці підприємства, але і весь регіон із зовнішнім світом. Такі зв'язки значно послаблять почуття ізоляції, яке зараз вражає контрольований Україною Донбас. Найближчий аеропорт у Харкові - знаходиться в 194 кілометрів, а аеропорт у Маріуполі закритий через свою близькість до лінії фронту. Повітряне сполучення дозволить бізнесменам легше приїжджати і їхати. Що ще більш важливо, аеропорт дозволить простим українцям виявити, що Донбас не так вже й відрізняється, резюмує Херінг.