Британський уряд звільнив локербійского терориста Абдельбасета аль-Меграхі з шотландської в'язниці під тиском Тріполі, який погрожував Британії «жорсткими і негайними» санкціями у випадку, якщо б лівієць помер в ув'язненні.Про це йдеться в опублікованій у газеті The Guardian черговій серії викривальних документів Wikileaks.
Свіжа партія закритого листування американських дипломатів з держдепартаментом загрожує знову підняти скандал зі звільненням аль-Меграхі та підтверджує найпоширенішу версію - офіційний Лондон боявся втратити торгові контракти з Лівією.
Лівієць аль-Меграхі в 2001 році був засуджений шотландським судом до довічного ув'язнення за організацію вибуху на борту лайнера американської авіакомпанії PanAm у грудні 1988 року над британським Локербі, в результаті якого загинули 270 осіб.
Однак у серпні 2009 року міністр юстиції Шотландії Кенні Макаскілл ухвалив рішення зі співчуття звільнити 57-річного терориста, хворого на невиліковний рак простати, і відпустити його помирати на батьківщину. За прогнозами лікарів, він міг прожити лише близько трьох місяців, проте аль-Меграхі живий досі.
Консерватори, що прийшли до влади минулої весни, вважають, що дії лейбористів були помилковими і аль-Меграхі повинен був залишитися у в'язниці.
Усі британські політики, які, так чи інакше брали участь у подіях річної давнини, досі заперечували, що загроза економічних санкцій стала безпосередньою причиною звільнення лівійця. Хоча багато хто визнавав, що подальше його утримання під вартою могло зіпсувати відносини з Тріполі.
Документи Wikileaks говорять про те, що Муамара Каддафі направляв до Лондона прямі погрози з обіцянкою перервати всі торговельні контракти і застосувати санкції проти співробітників посольства, якби аль-Меграхі не був звільнений.
Погрози надходили й на адресу безпосередньо уряду Шотландії, проте там занепокоєння не викликали.
Згідно з депешом тимчасового повіреного у справах США у Великобританії у жовтні 2008 року Річарда ЛеБарона, інформацію про погрози він отримав від двох британських офіційних осіб, які працювали на Даунінг-стріт і в Форін-офісі. За описом ЛеБарона, Великобританія знаходилася «між молотом і ковадлом».
«Лівійці ясно заявили уряду Її Величності, що наслідки будуть колосальними для британо-лівійських відносин, якщо б звільнення аль-Меграхі не відбулося вчасно», - писав дипломат.
Документи говорять про те, що заяви офіційного Лондона, який намагався перекласти відповідальність за звільнення терориста на шотландську владу, не відповідають дійсності.
У січні 2009 року - за півроку до повернення лівійця додому - американський посол у Лівії Джин Кретц також підтверджував, що Британії доводилося робити «неймовірні зусилля» для самозахисту.
«Лівійські офіційні особи також ясно давали зрозуміти, але не говорили прямо, що благополуччя британських дипломатів і британських громадян в Лівії буде під загрозою», - писав Кретц.
При цьому опубліковані документи явно свідчать, що фахівці і багато хто в самому британському уряді не підтверджували, що аль-Меграхі залишалося жити всього три місяці - саме це шотландська влада називала причиною «звільнення з міркувань співчуття».
Британські дипломати у Тріполі відчули величезне полегшення, коли аль-Меграхі повернувся на батьківщину, а посол Великобританії в Лівії Вінсент Фін говорив про те, що наслідки відмови повернути терориста були б катастрофічними, і Британії буквально «відрубали б ноги».За матеріалами Корреспондент
