Британський монарх Чарльз ІІІ, коронація якого запланована на 6 травня, отримав у спадок від Єлизавети ІІ статус глави держави у 15 країнах. У більшості з цих країн не вщухають суперечки про те, чи варто підтримувати залежність від Лондона, чи краще змінити свій державний устрій на республіку. Про настрої в деяких із цих країн розповіли місцеві кореспонденти ВВС.
Сент-Кітс і Невіс
Сент-Кітс і Невіс – це два острови, розташовані між Атлантичним океаном та Карибським морем. Саме тут англійські колоністи вперше влаштувалися у Карибському басейні. Але навіть після майже 40 років оголошення незалежності не вщухають суперечки про самобутність цієї країни і про те, чи має вона перейти до республіки.
Очі глядачів прикуті до поля на матчі з крикету. Це зіткнення між місцевими суперниками: жіночі команди островів Сент-Кітс та Невіс протистоять одна одній. Вплив Великої Британії залишається сильним, аж до вибору національного виду спорту.
На глядацьких трибунах тихі розмови перериваються вигуками та порадами, які вигукуються гравцям. Під час затишшя у грі кореспондент підходить до людей, щоб запитати їхню думку.
Мало хто готовий висловити свою думку, а ті, хто висловлює, налаштовані неоднозначно.
Шарлін Мартін каже, що хоче отримати більше інформації, але сумнівається у користі того, що король Карл III є главою держави: "Китайці та тайванці піклуються про нас більше, ніж Англія, тож я не знаю".
У місцевому барі менеджер Джуліан Мортон каже, що це питання національної гордості: "Якщо ми станемо республікою, це дасть решті світу зрозуміти, що ми можемо впоратися зі своїми справами".
Друг Джуліана - Крістофер Робертс - згоден, але каже, що Сент-Кітс і Невіс все ще намагаються оговтатися від негативного впливу коронавірусу. Тому він не вважає перетворення на республіку першочерговим завданням: "Ми просто ведемо дискусії, вуличні розмови про це".
Порівняно з іншими країнами Карибського басейну, такими як Барбадос, Крістофер вважає Сент-Кітс і Невіс "молодою незалежною країною", і тому він каже, що зміни можуть зайняти деякий час.
Барбадос, який колись прозвали "маленькою Англією", зробив цей крок у 2021 році, давши поштовх до того, щоб інші країни пішли за ним.
Але за конституцією Сент-Кітс та Невіс, перехід до республіки може відбутися лише після референдуму. З решти восьми королівств Карибського басейну тільки Беліз не потребує референдуму - рішення може ухвалити національна асамблея.
У Сент-Люсії, на Багамах, Ямайці і Сент-Кітс та Невіс референдум має пройти за простої більшості голосів виборців. Проте в Антигуа і Барбуді, Гренаді та Сент-Вінсенті та Гренадінах перехід може виявитися більш складним, оскільки там потрібна більшість у дві третини голосів.
Австралія
Прогулюючись вулицями Сіднея, ви з труднощами знайдете ознаки того, що скоро відбудеться коронація нового монарха.
За тиждень до коронації всі, окрім однієї людини, з якою розмовляв журналіст ВВС, зізналися, що не знають, коли відбудеться коронація.
"Мені байдуже, це не має жодного значення", - відверто сказав 73-річний Грем, що досить точно відбиває тут загальний настрій.
У суботу ввечері визначні пам'ятки по всій країні будуть освітлені пурпуровим світлом, але заходи з цієї нагоди, схоже, будуть стриманими та мізерними.
І спеціальне телевізійне висвітлення цієї події обмежене - це далеко від того, як висвітлювалися королівські весілля та похорон королеви.
Король Карл не такий популярний, як королева Єлизавета II, і його коронація проходить у той час, коли республіканський рух в Австралії має найсильніший за останні десятиліття плацдарм.
Майже 25 років минуло з того часу, як країна проголосувала проти розриву зв'язків із монархією на референдумі, і зараз зростає кількість прихильників нової спроби.
Прем'єр-міністр Ентоні Албанезе раніше заявляв, що республіка "неминуча", а минулого року призначив молодшого міністра у справах республіки - перший історичний випадок. У сусідній Новій Зеландії схожа історія - прем'єр-міністр Кріс Хіпкінс цього тижня заявив, що він республіканець і вважає, що країна "в ідеалі" одного разу втече від монархії.
В Австралії монархія відіграє суто церемоніальну роль, і люди кажуть, що країна вже давно сформувала свою власну ідентичність поза тінню Великої Британії.
Інші як причини для розриву зв'язків називають тривалий вплив колонізації на аборигенів та жителів островів Торресової протоки.
"Ми, напевно, налаштовані так антиколоніально, як ніколи раніше", – каже 17-річна Естель Патерсон.
"Присутність тут англійського короля здається такою дивною", - додає її подруга Моніка Янулевичуте.
Але до створення Австралійської Республіки ще принаймні кілька років.
Спочатку уряд планує провести референдум про визнання корінного населення конституцією.
І австралійці все ще розходяться в думках про те, як призначати главу держави - чи він має обиратися народом чи призначатися парламентом?
Однак опитування показують, що підтримка республіки все ще нижча від рівня, необхідного для проведення референдуму. Більшість австралійців мають проголосувати "за", а також необхідно, щоб республіка отримала підтримку більшості як мінімум у чотирьох із шести штатів Австралії.
Канада
Якби можна було одним словом висловити почуття, які багато канадців відчувають по відношенню до короля Чарльза, то це було б "байдуже".
Канадці не мають такої ж симпатії до короля Чарльза, як відчували до королеви Єлизавети.
Опитування показують, що канадці все більше зацікавлені у віддаленні країни від монархії. Останнє опитування, проведене Angus Reid наприкінці квітня, показало, що більше половини канадців не хочуть, щоб країна продовжувала залишатися конституційною монархією протягом багатьох поколінь. А двоє із п'яти опитаних заявили, що їм байдужа майбутня коронація.
Відсутність ентузіазму відбивається у скромних планах Канади щодо святкування. По телебаченню покажуть одногодинний захід, який відбудеться у столиці країни Оттаві, а федеральні пам'ятки будуть підсвічені смарагдово-зеленим кольором, щоб відзначити цю подію.
Зміна короля минулого року лише спонукала дискусію про зв'язки країни з монархією. Це було особливо актуально в Квебеку, де до цього інституту ставляться негативніше, ніж в інших регіонах, що пов'язано з історією провінції як франкомовного регіону, що колись перебував під британським колоніальним правлінням. У грудні минулого року Квебек ухвалив закон, згідно з яким присяга на вірність монарху не є обов'язковою для членів законодавчого органу.
Але все це не означає, що Канада приєднається до Барбадосу, Ямайки або Австралії, які вже провели або проводять офіційні дебати про майбутнє монархії. Для зміни існуючої системи знадобиться схвалення Палати громад і Сенату парламенту, а також одноголосна згода всіх 10 провінцій, що більшість політичних аналітиків вважають величезною перешкодою.