Миротворчий контингент в зоні конфлікту на Сході України, у разі прийняття рішення про його запровадження, означає його заморожування, а не вирішення. При цьому, центральна влада втрачає контроль над територією, контрольованою сепаратистами, і в решті решт суверенітет.
Про це пише Володимир Кравченко у статті для ZN.UA.
За таким сценарієм події відбувалися в Абхазії, Південній Осетії, Придністров'ї. Сьогодні вони нехай формально і визнані міжнародним співтовариством, але фактично - незалежні держави, нагадує автор.
"При введенні миротворців Київ бере на себе певні зобов'язання і втрачає можливість проведення будь-якої військової операції по відновленню контролю над територіями, контрольованими сепаратистами та російською армією. Інакше Україна в очах міжнародного співтовариства буде виглядати ініціатором ескалації конфлікту. А ось сепаратисти і Москва зберігають повну можливість відновити бойові дії в будь-який зручний для них момент, і просуваючись далі на захід і південь", - пише автор статті.
За інформацією ZN.UA, у Мінську на переговорах у розширеному форматі про миротворців не говорили. Не виключено, що це питання порушувалося під час особистих зустрічей на найвищому рівні. У всякому разі, міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайер заявив, що ця ідея обговорювалася під час зустрічі лідерів "нормандської четвірки". У свою чергу, заступник глави АПУ Валерій Чалий запевняє, що в Мінську Володимир Путін не заперечував проти введення миротворців в Україну.
Поінформовані співрозмовники ZN.UA стверджують, що причиною настільки кардинальної зміни позиції українського керівництва, яке ще зовсім недавно було рішуче проти миротворчих місій в Донбасі, стала ситуація в Дебальцеве.
Як пише автор, миротворча місія - не гарантія припинення бойових дій. Але миротворці будуть тим стопером, який зробить неможливим просування наших військ на схід і серйозно ускладнить подальше поглиблення проросійських сепаратистів на захід. У цій ситуації "блакитні каски" - не просто один з елементів "заморожування" конфлікту на довгі роки. Це крок до економічного і політичного відсікання неконтрольованих центральним урядом територій.
"А до такого варіанту розвитку подій у Києві, схоже, вже психологічно майже готові. Можливо, сьогодні для нашої країни "заморожування" конфлікту - не найгірший сценарій. Зрештою, проблема Північного Кіпру не завадила Кіпрської Республіці успішно розвивати туристичний бізнес і стати членом Європейського Союзу. Що ж стосується ЄС, то вся його політика з моменту початку збройного конфлікту на Сході була спрямована на те, щоб його "заморозити": Європа хоче хоча б видимості стабільності ситуації в Україні та вирішення кризи в Донбасі. Та тільки ось у кремлівських "гросмейстерів" свої геополітичні комбінації", - йдеться в статті.
Докладніше читайте в статті Володимира Кравченка "Блакитні каски" в донецькому степу в свіжому номері "Дзеркала тижня. Україна".