У Верховній Раді 2 серпня зареєстрували законопроєкт №11460 «Про внесення змін до деяких законів України щодо додаткових заходів із посилення мотивації та захисту прав військовослужбовців в умовах дії воєнного стану». Ініціаторами документа є народні депутати з «Європейської солідарності» та позафракційна Мар’яна Безугла.
Виїзд за кордон
Згідно з пояснювальною запискою, законопроєкт пропонує дозволити без перешкод виїздити за кордон тим, хто має відстрочку від мобілізації, серед них судді та інші чиновники. Але для цього вони повинні пред’явити відповідний документ, який підтвердить наявність відстрочки. Також пропонується поширити таке право на народних депутатів, депутатів ВР Криму та депутатів місцевих рад.
Звільнення у запас та переведення в інші підрозділи
Крім того, документ пропонує звільняти у запас військових, які протягом 36 місяців «проходили безперервну військову службу за призовом під час мобілізації під час дії воєнного стану». Але з цих трьох років такі військові мають не менше 18 місяців брати безпосередню участь у виконанні бойових завдань.
Протягом 12 місяців з дня звільнення в запас таких воїнів не можна призивати знову під час мобілізації. Хіба що вони самі цього захочуть та дадуть письмову згоду.
У випадку письмової згоди на безперервну службу понад 36 місяців під час мобілізації грошові виплати, встановлені законодавством військові мають отримувати в подвійному розмірі.
Згідно із законопроєктом, військових-контрактників не можуть без їхньої добровільної письмової згоди перевести до інших військових частин (підрозділів) іншого роду військ (сил) ЗСУ, а також інших видів військових формувань.
Бронювання військовозобов’язаних
Пропонується дозволити бронювання 100% військовозобов’язаних:
- співробітників Національного антикорупційного бюро;
- пожежно-рятувальних підрозділів (частин) Державної служби України з надзвичайних ситуацій;
- військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України, які безпосередньо забезпечують національну безпеку і оборону, дають відсіч та стримують збройну агресію проти України.
Дозволити бронювати 50% військовозобов’язаних від загальної кількості працівників пропонують:
- Нацполіції;
- Державному бюро розслідувань;
- Бюро економічної безпеки;
- Державній службі України з надзвичайних ситуацій (крім працівників, зазначених вище);
- Державній кримінально-виконавчій службі України;
- Службі судової охорони, установам системи правосуддя та органам досудового розслідування (крім військовозобов’язаних, зазначених у пункті 1 частини 1 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).
Те саме стосується співробітників на штатних посадах патронатних служб державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України.
Водночас пропонується заборонити ТЦК, поліції та судам застосовувати заходи впливу та обмеження до осіб, передбачених частиною першою статті 25 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», поки розглядається питання про їх бронювання. Мобілізувати цих осіб, поки розглядають питання їхнього бронювання, також пропонується заборонити.
Раніше повідомлялося, що в Україні відстрочку від мобілізації через бронювання мають близько 615 тисяч військовозобов'язаних чоловіків. За даними Мінекономіки, найбільше таких громадян в енергетичній галузі.
Як зберегти баланс між мобілізацією й можливістю бізнесу продовжувати економічну діяльність? Які проблеми, пов’язані з бронюванням критичного персоналу, сьогодні найбільше дошкуляють бізнесу? Як їх розв’язати? Про це читайте в статті кандидата юридичних наук Єфрема Лащука «Порядок бронювання новий, а проблеми бізнесу старі».