18 серпня звинувачення у справі про вбивство Павла Шеремета офіційно пред'явило звинувачення Андрію Антоненку та Юлії Кузьменко, яких вважає виконавцями замаху.
Видання «Цензор.нет» опублікувало кілька сторінок документа.
Так, згідно зі звинуваченням, 2016 року "невстановлені слідством особи, діючи з ряду особистих мотивів" вирішили, "створити в суспільстві вкрай резонансну подію з метою подальшої провокації численних акцій протесту".
"Найбільш ефективним варіантом" втілення в життя такого плану їм здалося вбивство публічної особи, але оскільки "самостійно організувати вчинення даного злочину" невстановлені особи не мали можливості, до вбивства вони вирішили залучити "окремих осіб з-поміж волонтерських груп населення". Також невідомими нібито був "визначений об'єкт злочинного посягання - життя і здоров'я журналіста Шеремета Павла Григоровича".
На пропозицію невідомих осіб вбити журналіста "з особистих мотивів відгукнулися" Андрій Антоненко, Юлія Кузьменко та Яна Дугарь - музикант-спецпризначенець, дитячий хірург і волонтер та військовий медик, нагороджений численними державними відзнаками, - яких сторона обвинувачення, ймовірно, дійсно вважає особами з "низькими морально-психологічними якостями". "Особисті мотиви" Антоненко, Кузьменко і Дугарь полягали у тому, що вони також хотіли спровокувати акції протесту.
За версією обвинувачення, далі "невстановлена особа" (якась одна з-поміж інших невстановлених осіб) розподілила обов’язки у групі. На Антоненка, Кузьменко та "інших невстановлених осіб" була покладена функція безпосереднього вбивства. З простої причини - "як на осіб, які відвідували район проведення антитерористичної операції на Сході України".
На Дугарь та "інших невстановлених осіб" були покладені функції візуального спостереження, виготовлення вибухового пристрою тощо.
Далі у документі описується, як Андрій Антоненко й Юлія Кузьменко вночі за заздалегідь розробленим маршрутом підійшли до автомобіля журналіста. Юлія Кузьменко, за версією обвинувачення, встановила вибухівку під місцем сидіння водія.
На наступний день вже "невстановлена особа жіночої статі" вранці переконалася у тому, що Шеремет особисто сів у транспортний засіб, після чого "за допомогою радіокерованого механізму привела в дію саморобний вибуховий пристрій".
Згідно з обвинувальним актом, дії Андрія Антоненка та Юлії Кузьменко кваліфіковані за п.п. 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України - умисне вбивство людини, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб, за попередньою змовою групою осіб.
Крім вбивства Шеремета, на думку звинувачення, Антоненко, Кузьменко і Дугаров "вчинили злочин проти громадської безпеки" у вигляді незаконного поводження зі зброєю: вони "без передбаченого законом дозволу придбали (?!), Зберігали і носили незаконно виготовлений вибуховий пристрій" - тобто, той, який був закладений під водійське сидіння автомобіля. Це ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України - носіння, зберігання, придбання вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, вчинений організованою групою.
Ще один злочин, яке інкримінують всім трьом (і невідомій особі жіночої статі, яка привела в дію вибуховий пристрій) - "злочин проти власності", умисне знищення чужого майна, тобто автомобіля. Це ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК.
Обставин, які могли б пом'якшити покарання обвинувачуваних, "не встановлено".
Витрати слідства тільки на залучення експертів, згідно з обвинувальним актом, склали понад 715 тис. Грн. Ці гроші пішли на 47 різних експертиз - від лінгвістичних і психологічних до фоноскопічних.
2 липня у пресслужбі Національної поліції заявили, що справа Шермета готова до передачі в суд. На початку червня голова МВС Арсен Аваков заявив про те, що частину матеріалів справи Шеремета вже передали до суду. Зокрема, йдеться про матеріали, де фігурують Яна Дугарь, Андрій Антоненко та Юлія Кузьменко.
12 грудня 2019 року керівництво поліції повідомило, що у вбивстві Шеремета підозрюють дитячого кардіохірурга і волонтерку Юлію Кузьменко, рок-музиканта і бійця ССО Андрія Антоненка і військового медика Яну Дугарь. За версією слідства, мотивом вбивства була "дестабілізація суспільно-політичної ситуації". Вірогідних замовників у поліції назвати не змогли.
Під час слідства журналісти, правозахисники і громадські активісти неодноразово вказували правоохоронцям на хибність доказової бази, на якій ґрунтуються обвинувачення.
Журналіст Павло Шеремет трагічно загинув 20 липня 2016 року внаслідок підриву автомобіля. Вибух стався о 7:45 ранку, коли журналіст виїхав з дому і проїхав кілька десятків метрів, на розі вулиць Богдана Хмельницького та Івана Франка в Києві.