В Австралії оприлюднено дані розвідки тридцятирічної давності, в яких йдеться про те, як безпеку країни міг катастрофічно підірвати в разі виникнення ядерний конфлікт між США та 3. Оприлюднені документи цікаві не тільки в історичному плані, бо можуть допомогти доповнити картину холодної війни, а секретне дослідження Національного управління аналізу і оцінок може виявитися актуальним і на нинішньому етапі.
У доповіді, яку було складено понад 30 років тому, відомство попереджало прем'єр-міністра Малкольма Фрейзера, що в умовах загострення відносин на міжнародній арені через вторгнення радянських військ до Афганістану станція морського зв'язку на Північно-Західному мисі стане однією з перших мішеней для Москви після початку ядерної війни. Причиною удару саме по цій території дослідники називали той факт, що база є складовою частиною наступальної ядерної системи.
У доповіді йдеться, що, таким чином, наслідки ядерної війни у Північній півкулі можуть виявитися для Австралії набагато серйознішими, ніж радіоактивні опади. Відбудуться кардинальні економічні, демографічні та політичні зміни для країни, передбачали автори доповіді, пише газета The Sydney Morning Herald.
У той же час у відомстві прийшли до висновку, що ризик ядерного удару існував тільки для станції морського зв'язку. Супутникова база Пайн-Геп у центральній Австралії, система виявлення ракет і великі міста в якості пріоритетних цілей Москвою не розглядалися.
Австралійська преса впевнена, що потенційна небезпека для країни з боку Росії існує і понині, оскільки бази на території Австралії можуть досі бути під прицілом російських військових.
Полковник радянських ракетних військ у відставці Валерій Яриніч, який служив в роки холодної війни у ракетних стратегічних військах, не виключив, що австралійські бази так і залишилися цілями можливої ядерної атаки російських військових.
Висловивши впевненість, що всі важливі цілі включені у військові плани Росії, Яриніч відмовився відповісти на питання, чи є мішенями для ядерних атаки бази Пайн-Геп і на Північно-Західному мисі. Він пояснив, що, по-перше, це секретна інформація, по-друге, цілі в залежності від розвитку подій можуть швидко помінятися.
На думку Яриніча, який служив в радянських ракетних стратегічних військах з 1959 по 1992 роки, тоді світ був врятований багато в чому завдяки тому, що старим ракетам для запуску через конструктивні особливості потрібна багатогодинна підготовка. В результаті у сторін з'явився час для виваженого обговорення проблеми, і Джон Кеннеді та Микита Хрущов в підсумку досягли угоди - блокада Сполученими Штатами Куби була знята, а радянські ракети демонтовані.
Подолання Карибської кризи стало переломним моментом у холодній війні, однак до початку 1980-х років стався новий виток напруженості, пов'язаний з введенням радянських військ до Афганістану. Пік загострення був зафіксований в 1983 році після того, як радянські сили ППО збили південнокорейський цивільний авіалайнер. Щоб ефективно протистояти загрозі «імперії зла», Вашингтон розмістив на території ФРН, Великобританії, Данії, Бельгії та Італії балістичні ракети середньої дальності «Першинг-2» і крилаті ракети повітряного базування. Крім того, США почали розробку програми «зоряних воєн».
У відповідь СРСР вийшов з переговорів по евроракет, а керівництво країни пообіцяло, що вживатиме контрзаходів. За даними розвідки, в середині 1980-х років радянські ядерні сили і система попередження про ракетний напад перебували в стані підвищеної бойової готовності. Як видається, саме тоді з'явилися відомості про потенційні мішені для ядерних атак. !zn
Читайте також:
США випробували нову ракету для євроПРО
Дослідження показали, що Обама - нащадок першого африканця, який став довічним рабом у США
У Чехії помилково розсекретили імена агентів військової розвідки