Україна на саміті у Варшаві виграла обіцянки, що НАТО буде й далі підтримувати її. Але перспектива членства Києва у альянсі здається далекою, як ніколи, оскільки Захід шукає можливості для гіпотетичного зближення з Росією.
Про це сьогодні пише видання New York Times, нагадуючи, що після двох днів саміту у столиці Польщі НАТО погодився посилити свій східних фланг у відповідь на окупацію Криму російськими військами і розв'язання війни на Сході України два роки тому.
Однак після дворічного періоду економічного тиску на Росію деякі члени НАТО і ЄС підштовхують організації до пом'якшення у відносинах з Москвою на тлі зростання нетерплячості через надто повільні боротьбу з корупцією і модернізацію української економіки.
На спільній прес-конференції з президентом України Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг сказав, що Росія повинна припинити "політичну, військову і фінансову підтримку сепаратистам" на Сході України.
"Союзники єдині підтримці українського суверенітету і територіальної цілісності. Ми не визнаємо і не будемо визнавати незаконну і нелегітимну анексію Криму і ми засуджуємо російську навмисну дестабілізацію Сходу України", - сказав Генеральний секретар НАТО.
Він пообіцяв, що альянс допоможе Україні боротися із саморобними бомбами проросійських бойовиків і надасть певну допомогу для того, щоб покращити боєздатність української армії, про що було домовлено раніше.
Петро Порошенко побачив у цих словах Столтенберга підтвердження, що НАТО на боці України і пообіцяв провести необхідні реформи.
"Вони наблизять нас до критерій, а тоді народ України вирішить, що нам робити далі", - сказав український президент, маючи на увазі можливий вступ України в НАТО, який Києву обіцяли в 2008 році, але тепер ця обіцянка не на столі.
Та попри всю дружню риторику на саміті, останні кілька тижнів Захід тиснув на Київ, змушуючи його провести вибори в Донбасі, де триває дуже хитке "перемир'я". Виконання Мінських угод вже кілька місяців як зайшло в глухий кут. А Париж і Берлін намагаються пожвавити його виконання.
В Білому домі кажуть, що лідери США, Німеччини, Франції і Італії зустрілися з Порошенком окремо на саміті у Варшаві, щоб висловити свою підтримку Україні. Український і французький президенти потім говорили, що шість лідерів працюють над "дорожньою картою" для досягнення постійного миру в Донбасі, який необхідний для проведення виборів там впродовж найближчих кількох місяців.
В цей же час, у Німеччині партнери по коаліції канцлера Ангели Меркель дедалі гучніше наполягають на необхідності повернутися за стіл з Росією і критикують плани НАТО розмістити війська в Східній Європі.
"Мені не подобається те, як ми постійно погіршуємо наші відносини з Росією", - сказав віце-канцлер і лідер Соціал-демократичної партії Німеччини Зігмар Габріель.
Інших сигнал обережної "відлиги" у відносинах з Москвою надходить від планів провести зустріч представників НАТО і Росії в Брюсселі наступної середи, щоб поговорити про Україну. Це буде друга така зустріч за останні два роки після того, як Росія окупувала Крим.
Тим часом, Столтенберг допустив надання Україні летального озброєння країнами НАТО. Столтенберг також висловив занепокоєння загостренням ситуації в зоні АТО і в черговий раз закликав сторони до виконання Мінських домовленостей.
Нагадаємо, раніше керівники країн-членів НАТО у підсумковій декларації саміту у Варшаві заявили про свою прихильність політиці відкритих дверей.
"Ми віримо в єдину, вільну і мирну Європу. НАТО буде надавати більше підтримки Україні і Грузії, і продовжувати допомагати Молдові. Ми будемо поглиблювати наше взаємодію з партнерами в Чорному та Балтійському регіонах і Західних Балканах", – йдеться в документі.
Детальніше про значення і ймовірні підсумки саміту НАТО, що проходить у Варшаві з 8 по 9 липня, читайте в статті Володимира Кравченка "Саміт НАТО: східне крило з синьо-жовтою міткою" у "Дзеркалі тижня. України".