Перша хвиля критики проти української влади, яка очолила країну після Майдану, прозвучала минулого року. Через 12 місяців після втечі Віктора Януковича в Росію, його наступники не виконали свою обіцянку провести реформи.
Тоді українським політикам вказали на це, акуратно вибираючи слова і висловлюючись у формі обережних припущень і без відвертої критики.
"Час минув і ми втратили наше терпіння", - пише на сторінках Newsweek Катерина Крук. Вона додає, що заклики президента Петра Порошенка до єдності українців, щоб "не допомагати ворогові", все менш переконливі.
Було дуже багато ознак того, що урядовці багато говорили і мало робили. Сумніви зросли, коли іноземні партнери України стали більш критично ставитися до боротьби уряду з корупцією і почали вимагати більший прогрес у антикорупційній діяльності задля продовження фінансової підтримки.
Підозри про те, що влада грішить і сама залучена до корупційних схем, підтвердилися, коли міністр економічного розвитку Айварас Абровавичус пішов у відставку, оголосивши, що оточення Яценюка і Порошенка на нього надто тиснуть і намагається впливати на його рішення.
Іноземна преса вирішила, що з відставки Абромавічуса почалася нинішня політична криза в Україні. Але насправді це був лише каталізатор громадського невдоволення корупційною старомодною практикою. Криза в країні почалася за довго до звільнення міністра, але вона впродовж багатьох місяців лишалася таємною і розвивалася лише за стінами в Кабміні, парламенті і адміністрації президента. А відставка Абромавічуса лише вивела все це назовні.
"Я навмисне використовую слово "влада", тому що нинішня криза – це не помилка лише уряду чи лише парламенту. Україна досі має систематичну проблему зловживання повноваженнями з боку різних державних інститутів, як це було в часи Януковича. Генпрокурор Віктор Шокін, наприклад, пішов у відставку за порадою Порошенка лише в лютому, після того, як був звинувачений антикорупційними організаціями, депутатами і демонстрантами в перешкоджанні боротьбі з корупцією і корумпованості. Не рахуючи два місяці до відставки, він не притягнув до відповідальності за корупцію жодного представника режиму Януковича", - пише автор, нагадуючи, що боротьба з хабарництвом була однією з вимог Революції Гідності.
І тепер через дії влади стало зрозуміло, що українцям потрібно дещо більше, ніж просто підпис на угоді з Євросоюзом. За час правління Януковича Україна скотилася до такого безвихідного становища, що лише тотальне перезавантаження системи може врятувати її.
"Ми хочемо вільне суспільство, засноване на світових цінностях. Ми хочемо стабільну правову державу. Ми вистояли на площі в центрі Києва не тому, що хотіли, щоб одні політичні еліти замінили інші. Потрібні систематичні зміни у способі управління нашою країною. І нинішня влада не зрозуміла цю основну і найважливішу вимогу Євромайдану", - пише Крук.
Кульмінацією цього нерозуміння став саботаж голосування про недовіру уряду Яценюка минулого місяця, який влаштували група наближених до прем'єра депутатів, президент і олігархи.
Політична стагнація дозволила опонентам критикувати Майдан і називати його черговою провальною революцією. Але це не справедливо. Ідеї Майдану були настільки зрозумілими і амбітними, що варто дотримуватися їх в якості дорожньої карти для України в значно довшій перспективі. Було б несправедливо вимагати від політиків змінити країну на краще за два роки. Але за ці два роки вони повинні були принаймні проводити зміни.
"Українська влада після Майдану, яка прийшла на хвилі наших надій, зробила кілька кроків назад. Ми повинні не дозволити зупинити процес реформ чи провалити його", - йдеться в статті.
Нещодавно видання Washington Post також писало, що корупція в Україні, проти якої зібрався Майдан, досі нікуди не зникла. На кону мільярди доларів, більша частина яких викачана з державних підприємств. І сліди цієї корупції ведуть до бізнес-кіл президента Петра Порошенка і прем'єр-міністра Арсенія Яценюка.
Технократи, які увійшли до складу уряду для проведення прозахідних реформ, тепер втрачають віру. Пивоварський був одним з міністрів, які кілька місяців тому подали у відставку через неефективну боротьбу з корупцією і блокування реформ. Тоді президенту вдалося вмовити реформаторів повернутися. Однак поки що зрушень у ситуації не видно.
Тим часом, прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк заявив про ліквідацію топ-корупції в Україні. Глава уряду закликав правоохоронні органи до безкомпромісної боротьби з корупцією.
Водночас, як відомо, саме прем'єр Яценюк лобіює інтереси олігархів Ігоря Коломойського і Ріната Ахметова. "Спонсори" Яценюка стали однією з причин, через яку прем'єр відмовився добровільно піти у відставку. Детальніше читайте у матеріалі Юлії Мостової "За ширмою" в тижневику "Дзеркало тижня Україна".