Витрати держбюджету-2020 на забезпечення нацбезпеки зростуть тільки на РНБО, де за бюджетною програмою "Нерозподілені витрати на національну безпеку й оборону" передбачено 28 млрд грн. Як очікується, вони фактично підуть на латання неминучих численних дірок. Тут не зайве буде згадати, що згідно з пропозиціями до Бюджетної декларації на 2020–2022 рр. за статтями забезпечення нацбезпеки (підписаної колишнім секретарем РНБО Олександром Турчиновим), витрати на оборону й силові структури мали зрости вдвічі по кожному відомству. Замість цього в нас зменшення майже по всьому фронту: менше на 400 млн грн отримає прикордонне відомство, майже на 100 млн менше - НГУ, на 170 млн грн менше передбачено фінансування СБУ, на 20 млн грн менше виділено СЗР, на 345 млн грн менше - Держслужбі спецзв'язку й захисту інформації, на 600 млн грн менше - Держслужбі надзвичайних ситуацій, нарешті, на 1,6 млрд грн зменшиться фінансування військового відомства.
Про це у своїй статті для DT.UA пише Валентин Бадрак, директор Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння (ЦДАКР). За його словами, найбільший удар отримає процес переозброєння. Стаття "Розвиток, закупівля, модернізація і ремонт озброєння, військової техніки, засобів і обладнання" зменшиться на 1,14 млрд грн. Говорячи про перипетії переозброєння, експерти не стомлювалися нагадувати, що 600 млн дол. на рік (приблизні показники 2017-го, 2018-го й 2019-го після відрахування зі згаданих вище 4–5 млрд грн на утримання і ремонт ОВТ) не дадуть змінити вигляд армії. Такі темпи переозброєння могли б улаштувати мирні роки початку міленіуму, але не країну, що стикнулася з екзистенційним викликом. А наступного року, схоже, не буде й звичних 600 млн дол. - після відрахування витрат на ремонт виходить тільки 500 із гаком…
"Саме час нагадати, що на п'ятирічку, що завершується, було заплановано виділити на переозброєння близько 170 млрд грн, за які модернізувати ППО країни, закупити засоби захищеного зв'язку й радіоелектронної боротьби, артилерійської розвідки й навігації, безпілотні авіаційні комплекси (БАК), високоточні засоби ураження різного базування, високоточні артилерійські й протитанкові системи, керовані авіабомби, нарешті, створити єдину автоматизовану систему керування ЗСУ, і ще побудувати москітний флот і корвет. Більшість із цього переліку, як здається, так і залишиться планами, - зазначає експерт. - Та така ситуація вдарить не тільки по переозброєнню. Скажімо, такий найважливіший елемент асиметричного потенціалу України, як Сили спеціальних операцій, також опиняється без ресурсів на розвиток. А ще дуже нелегко новому міністрові оборони буде виконати свої обіцянки - щодо наближення армії до стандартів НАТО, створення мотивації для контрактників, формування фонду службового житла. Але найголовніше - нічого принципово в армії наступного року не зміниться, оскільки бажання змін не підтверджене ресурсами. Бюджет "тупцювання на місці" не дасть змоги думати про професійну армію. Можливо, тому про неї нічого й не сказано в програмі уряду. Зате випирає інша мерзенна тенденція: не скажу вам за всю Україну, але в Київській області потенційних призовників працівники військкоматів "беруть" рано-вранці у супроводі поліції. Здогадайтеся, добре це чи погано для іміджу армії".
Автор підкреслює, що армія чисельністю 250 тис. осіб проїдає 72-76% оборонного бюджету. Замкнуте коло, що не дозволяє закуповувати нові системи і створити горезвісну "цифрову" армію, яка дозволила б захистити країну і максимально зберегти життя солдатів і офіцерів.
Детальніше про хронічне недофінансування армії читайте в статті Валентина Бадрака "Бюджет-2020: шлагбаум для розвитку армії" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".