З 1991 р. Україна постійно експериментує над собою в пошуках оптимальної моделі управління. Одна війна, дві революції, шість хвиль радикальних безпрецедентних реформ, проголошуваних кожним новим президентом, і водночас шість спроб стерти минуле, звинувативши в усьому попередників.
Про це у своїй статті для DT.UA пише Дмитро Кулеба, постійний представник України при Раді Європи. За його словами, на вершині державного управління побували лідери комуністичної партії, червоні директори, романтики-патріоти, криміналітет і бізнесмени.
"Тепер до цієї ніші дійшли представники креативної індустрії. Здається, з соціяльних груп, більш-менш здатних до управління, при владі не побували лише інтелігенти, військові та хлібороби. Щоправда, можливо, вони вже просто використали (змарнували) свої шанси під час спроби унезалежнити Україну в 1917-1921 роках, - зазначає дипломат. -За 28 років Незалежности Україна не створила економічного дива. Не побудувала сильних політичних, державних, громадянських та фінансово-економічних інституцій. Не знайшла збалансованого рішення для життєво важливого питання ідентичностей людей, які є її громадянами".
Детальніше про перспективи української незалежності читайте в статті Дмитра Кулеби "Дорога Незалежність" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".