Українське суспільство вже тривалий час не може отримати відповіді на запитання "Хто розстрілював Небесну Сотню?", "Хто відповість за анексію Криму?", "Як притягнути до відповідальности винних у страшних злочинах у Донбасі?". На жаль, Міжнародний кримінальний суд - не той орган, який може дати на них відповіді. Схоже, що не вдасться створити й спеціяльний трибунал під егідою ООН щодо Криму, Донбасу та Євромайдану, допоки РФ є постійним членом Ради Безпеки ООН із правом вето.
Про це у своїй статті для DT.UA пише Олександр Чебаненко, експерт Українського інституту майбутнього. Судячи з усього, за його словами, Україна, як і Нідерланди у справі MH17, має розслідувати кримінальні справи щодо Євромайдану, Криму й Донбасу і передавати їх до своїх національних судів, тим паче що української законодавчої бази для притягнення до відповідальности за скоєні там злочини загалом достатньо.
"Справді, у Кримінальному кодексі України немає низки статей, під ознаки яких підпадають діяння агресора та його посіпак у Криму і в Донбасі, - зазначає експерт. - Але важко не погодитися з тим, що ліпше притягнути до кримінальної відповідальности винних за такі наявні в Кримінальному кодексі України статті як умисне вбивство, умисне тяжке тілесне ушкодження, диверсія, терористичний акт, порушення законів та звичаїв війни, насильство над населенням у районі воєнних дій та інші (звичайно ж, за наявности ознак відповідного злочину), ніж тішити себе марною надією засудити осіб за геноцид, злочини проти людяности, інші злочини в Суді, який не має для цього реальної можливости".
Крім того, підкреслює автор, маємо пам'ятати, що положення низки міжнародних угод щодо воєнних дій, і насамперед Женевських конвенцій про захист жертв війни, є невід'ємною частиною законодавства України.
Детальніше про проблеми з розглядом МКС злочинів проти України читайте у статті Олександра Чебаненка "Римський статут - пастка для України" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".