Україна стала єдиною країною Європи, яка утрималася від підтримки резолюції щодо боротьби з геноцидом уйгурського народу в Раді з прав людини ООН. Це рішення матиме негативні наслідки для нашої країни, яка саме зараз захищає свободу у війні з Росією.
Для ухвалення резолюції забракло трьох голосів. За неї боролися Велика Британія, Японія, США, Південна Корея, Чехія, Фінляндія, Литва та решта наших союзників. Проти – Лівія, Бенін, Гамбія, Малаві, Мексика та Індія, які прагнуть «нейтральності» з питань злочинів проти людяності.
Уйгури займають проукраїнську позицію у російсько-українській війні, з 24 лютого вони підтримують Україну мітингами, донатами, дипломатичною роботою, нагадує правозахисник Артур Харитонов.
Уйгурські правозахисники правозахисники визнають дії росіян геноцидом, і це вагомий внесок у наші позиції на світовому рівні. Оскільки геноцид уйгурів є віддзеркаленням Голокосту та Голодомору, голоси уйгурських жертв геноциду мають значення.
Небажання України підтримати резолюцію у США можуть потрактувати як своєрідний «реверанс» на адресу Китаю – документ широко підтримувався «антикитайським лобі», яке є чи не більшим за «антиросійське лобі».
Втрата підтримки цієї спільноти є особливо небезпечною напередодні проміжних виборів у США. За результатами виборів більшість у Палаті представників можуть отримати республіканці, серед яких буде чимало трампістів, які виступають за скорочення фінансової підтримки України.
Це голосування також завдає удару по іміджу України як символу свободи та борця із абсолютним злом, на якому тримається левова доля міжнародної підтримки, поставки зброї, санкції проти Росії тощо.
Однак найбільш кричущим, на думку Харитонова, є моральний аспект. Народ, що переживає найжахливіші злочини в Європі після 1945 року, не може заплющувати очі на продовжуваний, найсистемніший та найцинічніший, геноцид сучасності у Східному Туркестані.
«Позиція України за цінності не змінила б «статусу-кво». КНР й так щоденно видає десятки антиукраїнських наративів, й так надає всю можливу для себе підтримку РФ. Була б істерика – і все. Тобто ми просто нашкодили - собі та союзникам», - пояснює він.
Харитонов розкритикував поширенні в суспільстві уявлення про те, що «ображати Китай не можна, бо тоді він надаватиме підтримку РФ». Китай вже постачає продукцію для російського ВПК, купує енергоресурси в РФ, блокує чи не підтримує рішення на підтримку України тощо.
Проте Китай змушений діяти обережно, щоб не потрапити під воринні санкції США. Відкритий виступ КНР на користь росіян призведе до нищівних санкцій і трансформації підтримки України державами, що визначають «Компартію Китаю» головним ворогом.
Допис правозахисник проілюстрував фотографією 46-ти річної уйгурки Хавангул Тевеккул, яка є ув’язненою одного з китайських концтаборів.
«Чи бачила вона, як примусово стерилізували її доньку? Як ґвалтували її матір? Чи як розстрілювали, після тортур, чоловіка або сина? Або ж як комуністи вривалися у батькову крамницю, розкрадаючи підприємство на користь партії, або ж руйнуючи ісламські символи на користь портретів Сі Цзіньпіна?», - пише Харитонов.
За півроку російської агресії проти України очікування, що Пекін скористається своїм впливом на Москву та відіграє конструктивну роль у припиненні війни, не виправдалися. Китай дивиться на російсько-українську війну виключно через призму власної конфронтації із США.
Тож Україні варто переглянути свої відносини з КНР і вибудувати їх у співпраці з європейськими партнерами. Докладніше читайте у статті Наталії Бутирської «Війна в Україні: чому Китай нам не друг».