Цілі Києва стосовно саміту Північноантлантичного альянсу у Вільнюсі в липні цього року насамперед полягають у тому, щоб НАТО прийняло рішення про конкретні кроки, які має зробити Україна, аби ввійти у двері Альянсу, минувши План дій щодо членства в НАТО, пише у своєму матеріалі для ZN.UA «Чи стане, і коли, Україна 33-м членом НАТО?» Володимир Кравченко.
«Серед практичних питань, які планують порушити у Вільнюсі, черговий апгрейд Комплексного пакета допомоги. КПД — це уніфікований трастовий фонд, який має зміцнити нашу обороноздатність. Очікується, що кошти з нього підуть на розмінування територій України, тренування та навчання українських військовослужбовців, реабілітацію поранених військовослужбовців, переозброєння нашої країни за НАТОвськими стандартами», - зазначає оглядач.
Однак це не єдине бажання Києва. Серед іншого Україна хоче встановлення конкретних термінів вступу в організацію та зміни Річної національної програми на менший за обсягом документ. Але насамперед обговорення питання гарантій безпеки для нашої країни на період до вступу України в НАТО.
І хоча напередодні генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив про розробку «багатолітньої програми підтримки України, яка допоможе їй зблизитися з НАТО», джерела ZN.UA стверджують, що в Альянсі й самі ще не цілком розуміють, що мається на увазі під туманною ідеєю, озвученою Столтенбергом.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба вважає, що це механізм практичної допомоги, «який НАТО хоче зробити максимально потужним», при цьому «паралельно йде процес прийняття політичних рішень щодо членства України в НАТО».
Попри все, як пише аналітик, насамперед значення матимуть результати українського весняного контрнаступу. І особисто Столтенберг, і інші члени альянсу зазначають, в разі поразки України у війні питання членства в НАТО для нашої країни уже не матиме значення.