UA / RU
Підтримати ZN.ua

Українці найбільше довіряють інформації про ковід від церкви, громадських та міжнародних організацій — опитування

Найнижчий рівень довіри серед українців мають повідомлення про епідемію, які надходять зі ЗМІ Росії.

Українці найбільше довіряють інформації про коронавірус, яку вони отримують від громадських організацій, міжнародних організацій (ВОЗ, ООН) та церкви. Лише ці три інституції мають позитивне сальдо довіри. Про це свідчать результати опитування, проведеного Харківським інститутом соціальних досліджень у грудні 2020 року.

Зазначається, що досить високий рівень довіри мають також західні ЗМІ.

При цьому більшість українців не довіряє інформації про COVID-19, яка надходить від органів влади та політичних діячів. Значний рівень недовіри мають і українські ЗМІ. Повідомлення про епідемію, які надходять зі ЗМІ Росії мають найнижчий рівень довіри. 

Якщо поглянути на рівень довіри українців у регіональному розрізі, то очевидно, що у жителів Заходу України велику довіру викликає інформація, яку вони отримують від церкви – на це вказали 73,7%.

Також багато жителів цього регіону вважають достовірною інформацію, отриману від міжнародних організацій (ВОЗ, ООН) та західних ЗМІ (53,1%).

Інформацію про вакцину, згідно з результатами, українці найчастіше отримують  з ТБ (58,3%), новинних сайтів (37,4%) та соціальних мереж (31,8%), однак довіряють цим джерелам  не так багато опитаних.

Респонденти віком від 30 до 59 отримують інформацію про коронавірус з Інтернету та ТБ, а більш молоді - віком від 18 до 29 - користуються для цього соціальними мережами та новинними сайтами. Старші за 60 років здебільшого отримують інформацію з ТБ.

Джерела, з яких отримується інформація, не завжди є джерелами, яким респонденти довіряють. Так, лише 13% опитаних віком 30-44 довіряє інформації з ТБ.

Читайте також: У минулому році 67% українців пережили стрес - опитування

Опитування в рамках проекту “Вакцинація від COVID-19: як створювати контент, що викликає довіру” проводили фахівці Харківського інституту соціальних досліджень методом Computer-Assisted Personal Interviews (CAPI). Було проведено 1500 face-to-face інтерв’ю за допомогою випадкової вибірки в 41 населеному пункті різного розміру, що презентували 5 макрорегіонів України (Схід, Захід, Південь, Північ, Центр).