Заступник керівника офісу президента України Ігор Жовква в інтерв’ю німецькому телеканалу Die Welt пояснив, чому у Києві не чекали на візит федерального президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра.
“Пояснив, що на візит до іншої держави завжди приїжджають за запрошенням її керівництва — по-інакшому це просто неввічливо”, - сказав Жовква.
Він наголосив, що кожен візит іноземних лідерів до України під час повномасштабної війни, яку розв’язала Росія це не просто символ підтримки.
“Візит має увінчуватись конкретним результатом; у випадку з німецьким керівництвом це могли б бути або ембарго на нафту, або нові постачання озброєння, особливо важкого, або швидкий вступ до ЄС, або значна фінансова допомога”, - додав заступник керівника офісу президента.
Жовква сказав, що якщо німецькі лідери готові до будь-якого або навіть до всіх таких результатів, то українська влада “завжди буде раді бачити такого керівника, який зможе їх принести”.
Зазначимо, що федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц розкритикував відмову України від прийому Штайнмаєра з візитом, назвавши його "дещо збиваючим з пантелику". Водночас канцлер Німеччини не став відповідати, чи приїде він у Києві на запрошення влади України.
Пізніше канцлер також закликав не недооцінювати те, що Німеччина постачає в Україну зенітні ракети та багато інших товарів військового призначення.
"Взяти на себе відповідальність означає: Німеччина постачає в Україну зенітні ракети та багато інших товарів військового призначення. Важливо і не слід недооцінювати: ми тісно координуємо це з усіма нашими союзниками. Ми не робимо це наодинці", - твітнув Шольц у середу.
Раніше президент ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр заявив, що Німеччина продовжить надавати озброєння у зону бойових дій в Україні, хоча це прямо суперечить філософії безпеки, яка була затверджена офіційним Берліном. Військові злочини, які скоїла Росія, унеможливлюють повернення до нормальних відносин з нею.
Нагадаємо, що президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр визнав, що політика його країни щодо Росії була помилкою. ФРН не вдалося створити «загальноєвропейський дім за участю РФ» та включити Москву до «спільної архітектури європейської безпеки».