Одним із семи кроків, які Україна має виконати перед початком переговорів про вступ до ЄС, є врегулювання медіасфери. В рамках цієї рекомендації Єврокомісії, було ухвалено і вже підписано президентом Закон «Про медіа». Відповідаючи на питання Тетяни Силіної про побоювання щодо можливого посилення контролю влади над ЗМІ завдяки цьому документу, віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина в інтерв’ю ZN.UA запевнила, що у самому законі є відповідний запобіжник.
«Щодо закону про медіа можу сказати як людина, котра працювала над багатьма законодавчими ініціативами в різних сферах, що на етапі законотворчого процесу завжди вбачаються певні ризики — що закон буде спотворений, а імплементація неналежна, що інституції будуть корумповані, що буде маніпуляція повноваженнями. Це буває завжди, це певна природа законотворчого процесу. Але в нас тут є один запобіжник», – заявила Стефанішина.
Вона зазначила, що коли йдеться про виконання семи рекомендацій, ідеться не лише про ухвалення закону, а й про його імплементацію. Це за словами віцепрем’єрки означає, що позитивна оцінка можлива, лише якщо Нацрада діятиме в рамках принципів європейського регулювання, в дусі свободи розвитку медіаринку.
«Маю впевненість щодо цього закону, адже за його імплементацією стоїть дуже тривалий процес моніторингу й оцінки — щоби ми дійшли до тієї точки, коли Україна стане членом ЄС і нам сказали: у вас справді розвинений демократичний медіаринок», – підсумувала Стефанішина.
Верховна Рада прийняла Закон «Про медіа» 13 грудня минулого року, а вже через кілька тижнів його підписав президент Володимир Зеленський. На стадії законопроєкту Закон «Про медіа» викликав чимало критики, зокрема щодо функціонування телеканалу «Рада». Зрештою, в закон, ухвалення якого є одним із критеріїв для оцінки руху України в ЄС, було внесено деякі компромісні правки стосовно як «Ради», так і виборчого законодавства. Однак до змісту ухваленого Закону «Про медіа» все одно лишилася низка питань.