Європейська комісія за демократію через право («Венеціанська комісія») вивчила урядовий законопроєкт «Про основи державної політики перехідного періоду». Документ пропонує регулювання підходів до держуправління і правосуддя в Криму та Донбасі під час їх реінтеграції.
Текст висновку містить як критику, так і підтримку окремих положень законопроекту, пише «Європейська правда» з посиланням на документ.
У Комісії зазначили, що розуміють прагнення української влади визначити правові засади перехідного періоду і визнають, що проєкт закону «значною мірою ґрунтується на принципах міжнародного права (...) і враховує потреби вразливих груп суспільства».
Однак деякі питання, пов'язані із застосуванням норм міжнародного права, піддані критиці.
Які недоліки знайшли в тексті законопроєкту:
- Законопроєкт пропонує створити лише загальну правову рамку для різних заходів перехідного періоду, через що чітко передбачити його вплив в разі прийняття неможливо;
- Виконання рамкового закону у багатьох деталях прямо залежатиме від імплементованих законів і підзаконних актів, які ще належить розробити;
- Через те, що норми є загальними і розпливчастими, проєкт закону більше нагадує політичні вказівки, ніж нормативно-правовий акт;
- Скасування низки нормативно-правових актів, як це передбачено чинним проєктом закону, може створити в Україні правовий вакуум щодо низки питань, перш за все щодо АР Крим та Севастополя;
- Хоча законопроєкт оперує поняттями, звичними для міжнародного права, їх значення є значно вужчим. Україна не може в односторонньому порядку змінити базові положення міжнародного права з питань збройних конфліктів, вони зберігатимуть силу незалежно від закону України. Тому такі положення мають бути або прибрані з тексту, або має бути чітко вказано, що вони відображають лише українське тлумачення міжнародного права.
Венеціанська комісія також надала низку рекомендацій щодо вдосконалення окремих положень законопроєкту, з яких виділила п'ять найважливіших блоків:
- Привести у відповідність до міжнародного права положення про відповідальність за кримінальні злочини, вчинені у зв'язку з тимчасовою окупацією, і переглянути нинішнє диференційоване ставлення до різних категорій злочинців;
- Звузити і уточнити положення щодо люстрації з урахуванням міжнародних стандартів: люстрація обмежується найважливішими посадами в державі та не поширюється на виборні посади, має бути можливість її судового контролю тощо;
- Переглянути, що закон має на меті встановлення правди про всі злочини, а не лише про ті, які здійснені певними конкретними суб'єктами конфлікту;
- Чітко сформулювати положення конвалідаціі документів, виданих на тимчасово окупованих територіях, і переглянути обмежувальний підхід у визнанні академічних сертифікатів, ступенів і звань, виданих на цих територіях
- Відобразити в проєкті особливий конституційний статус АРК і Севастополя.
Нагадаємо, 4 серпня уряд затвердив проєкт закону «Про засади державної політики перехідного періоду», за п’ять днів його внесли до парламенту. Профільний законопроект визначає алгоритми дій держави з реінтеграції тимчасово окупованих районів Донецької і Луганської областей, АР Крим.
Відповідний законопроект розробляється з осені 2020 року. Його основне завдання – вироблення і визначення механізмів безпечної реінтеграції ОРДЛО і Криму. У червні документ був направлений до Венеціанської комісії для отримання експертного висновку.
Який же автори законопроекту бачать політику перехідного періоду і які застереження щодо його реалізації висловлюють експерти, читайте в статті Миколи Мирного «Якою влада бачить безпечну реінтеграцію окупованих територій?» у ZN.UA.