У столиці Монголії Улан-Баторі другий день поспіль відбуваються масові протести у зв’язку з корупційним скандалом навколо експорту вугілля до Китаю, передає «Радіо Свобода».
Люди вийшли протестувати на центральну площу столиці 4 грудня через факти розкрадання вугілля на суму 12.9 мільярда доларів для постачання його до Китаю. Вони вимагають розслідувати крадіжку природних ресурсів та бюджетних грошей, оприлюднити імена причетних та відправити уряд у відставку.
У третьому за чисельністю монгольському місті Дархан також вимагали оголосити імена тих, хто крав вугілля та конфіскувати їхнє майно.
У понеділок протести продовжилися. Протестувальники намагалися штурмувати Палац уряду, а також рушили у бік резиденції прем’єр-міністра, але дорогу до неї перекрили поліцейські. Поранено щонайменше чотирьох силовиків і двох активістів. Влада заявила, що застосує силовий розгін мітингувальників, якщо ті не розійдуться до 22:00 за місцевим часом.
Для з’ясування ситуації про нелегальний продаж вугілля до Китаю монгольське Міністерство економічного розвитку повідомило про порушення десяти кримінальних справ.
86% експорту Монголії відправляється до Китаю. На вугілля припадає понад половина загального обсягу. Цьогоріч Монголія поставила Китаю 19 мільйонів тонн вугілля, що перевищує загальний показник за 2021 рік у 16 мільйонів тонн. Вартість експорту вугілля з Монголії зросла до $4,5 млрд за перші дев’ять місяців 2022 року, що майже втричі більше, ніж за аналогічний період 2021 року.
Тим часом владу Китаю не влаштовує нинішня система світового порядку, в якій превалюють західні цінності, стандарти, функціонують глобальні інститути, підпорядковані США, а для Сполучених Штатів, навпаки, він — основний конкурент, що має потенціал цей порядок змінити. Про те, як Китай стає більш амбіційним та наполегливим у досягнення власних цілей, читайте у статті Наталії Бутирської «Новий порядок від Сі Цзіньпіна».