У неділю, 20 жовтня, громадяни Молдови голосують на президентських виборах і референдумі щодо вступу до ЄС на тлі повідомлень про втручання Росії, пише Reuters.
Колишня радянська республіка прискорила імпульс виходу з орбіти Москви й розпочала тривалий процес переговорів про вступ до ЄС.
Опитування показують, що прозахідний чинний президент Мая Санду впевнено лідирує серед своїх десяти суперників, хоча 3 листопада може відбутися другий тур перегонів, якщо їй не вдасться подолати 50-відсотковий бар'єр для абсолютної перемоги.
У разі другого туру Санду, ймовірно, зіштовхнеться зі своїм суперником Александром Стояногло — колишнім генеральним прокурором, якого підтримує традиційно проросійська Партія соціалістів.
Санду сподівається на гучне “так” на референдумі, який вирішить, чи вносити до конституції пункт, що визначає вступ до ЄС як мету.
“Наша доля вирішиться в неділю. Голос кожного має значення, незалежно від того, де ми знаходимося”, - заявила президент.
Згідно з опитуваннями, більшість громадян країни підтримують приєднання до ЄС, хоча п'ять кандидатів на президентських виборах закликали своїх прихильників голосувати “проти” або бойкотувати референдум, заявивши, що час проведення референдуму — це маневр, щоб покращити результат Санду на виборах.
Для того, щоб референдум був визнаний дійсним, необхідна явка щонайменше третини громадян, внесених до виборчих списків, хоча ці списки не оновлювалися роками, попри те, що багато людей емігрували.
Якщо Санду отримає слабкий результат, це задасть тон парламентським виборам наступного літа, на яких, на думку політологів, її партія зіштовхнеться з проблемою збереження більшості.
Молдова з населенням менш ніж три мільйони людей, що межує з Румунією та Україною, з моменту розпаду СРСР у 1991 році почергово обирала то прозахідний, то проросійський курс. Відносини країни з Москвою погіршилися після того, як Санду прийшла до влади в грудні 2020 року. Уряд Санду засудив вторгнення Росії в Україну, а також диверсифікував енергопостачання після того, як РФ скоротила поставки газу.
Втручання РФ
Референдум та вибори в Молдові затьмарені повідомленнями про російське втручання. Поліція звинуватила олігарха-втікача Ілана Шора, який проживає в Росії, у спробі підкупити мережу зі щонайменше 130 тисяч виборців, щоб ті проголосували “проти” вступу до ЄС і підтримали певного кандидата.
Повідомлялося, що Шор, якого звинувачують у шахрайстві й крадіжках і який перебуває під західними санкціями, пропонував платити громадянам Молдови, щоб ті переконували інших голосувати “проти” на референдумі й підтримувати відповідного кандидата.
Напередодні голосування державне радіо в Кишиневі транслювало рекламу, яка закликала людей не голосувати за гроші й повідомляти владу про будь-які подібні пропозиції.
У четвер, 17 жовтня, правоохоронні органи заявили, що викрили програму, в межах якої сотні людей були вивезені до Росії для проходження навчання з організації заворушень.
Поліція Молдови запевняє, що зробила все, аби запобігти будь-якому впливу на голосування.
“Певний вплив буде в будь-якому разі, але я думаю, це не вплине на результати голосування загалом”, - сказав очільник поліції Молдови Віорел Чернеуцяну.
Раніше повідомлялося, що Москва пустила в хід мільйони готівки й армію акаунтів у соціальних мережах, щоб спробувати перешкодити Молдові вступити до ЄС. Радник президента Молдови з питань національної безпеки Станіслав Секрієру казав, що РФ розпочала “безпрецедентний наступ” у межах гібридної тактики.
Російський диктатор Владімір Путін уже давно намагається дестабілізувати ситуацію в Молдові. Про це розповідав Володимир Кравченко в статті “Як Путін розхитує Молдову й чим це загрожує Україні”.