Європейські лідери залишаються розділеними щодо участі у формуванні багатонаціональних військ, які можуть бути розгорнуті в Україні після завершення війни. Напередодні саміту, який відбудеться сьогодні у Парижі під головуванням президента Франції Еммануеля Макрона, союзники зважують свої зобов’язання, водночас готуючись до розмови з президентом США Дональдом Трампом.
Як пише The Financial Times, багатонаціональні війська розглядаються як ключовий елемент гарантій безпеки для України. Їхня концепція формується "коаліцією охочих", яку очолюють Франція та Велика Британія, за підтримки Вашингтона. Втім, поки що немає єдності щодо того, які саме ресурси готові надати окремі країни, включно з можливістю відправлення контингентів на українську територію.
За даними джерел видання, учасники умовно поділилися на три групи:
- країни, готові до прямого розгортання військ (серед них Велика Британія),
- держави, що вже заявили про відмову (наприклад, Італія),
- більшість, зокрема Німеччина, які досі не визначилися з позицією.
Представник Єлисейського палацу наголосив, що підготовча технічна робота вже завершена. "Ми маємо достатньо внесків, щоб повідомити американцям: Європа готова взяти на себе відповідальність, якщо США також виконають свою частину", — зазначив він.
Адміністрація Трампа нібито готова забезпечити розвіддані, системи управління та елементи протиповітряної оборони, але очікує, що ініціатива залишиться за європейцями.
Британський міністр оборони Джон Гілі заявив, що Лондон переглядає рівень готовності своїх збройних сил і пришвидшує фінансування, аби бути готовим до можливого розгортання в Україні.
Генсек НАТО Марк Рютте у середу наголосив, що коаліція має виробити конкретні пропозиції щодо гарантій безпеки вже найближчим часом. "Ми зможемо ще активніше взаємодіяти з американською стороною, щоб визначити, який внесок вони готові зробити", — сказав він.
Водночас у Німеччині скептично сприйняли заяву президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, яка в інтерв’ю FT говорила про "досить точні плани" щодо військової присутності в Україні.
Президент України Володимир Зеленський, який особисто братиме участь у переговорах у Парижі, напередодні обговорив із Макроном "підготовчу роботу щодо гарантій безпеки". Він наголосив, що мова йшла не лише про майбутні домовленості, а й про поточні потреби ЗСУ, санкційний тиск на Росію та можливість використання заморожених російських активів.
У середу Зеленський також зустрівся з лідерами північних і балтійських країн у Копенгагені, де, за його словами, партнери "детально обговорили внесок кожної країни".
"Тепер ми заповнимо це конкретними деталями: хто що робить на суші, в повітрі, на морі та в кіберпросторі. Наша армія є ядром цієї системи, але нам потрібна зброя й фінансування, і ми працюємо над цим", — наголосив він.
Нагадаємо, напередодні Макрон заявив, що країни Європи готові надати гарантії безпеки для України, як тільки вона підпише мирну угоду з Росією. За його словами, тепер все залежить від готовності Росії до тих мирних пропозицій, які вона раніше озвучувала Сполученим Штатам.
Після переговорів у Вашингтоні Україна отримала від Дональда Трампа обіцянки "дуже хороших" гарантій безпеки.
Але що це за гарантії? І чи зможуть вони вберегти нашу країну від "тактики салямі", до якої так охоче вдається Москва?
Про це в статті "Між статтею 5 і "дикобразом": Захід шукає "гарантії" безпеки для України" пише міжнародний оглядач Володимир Кім.