Політик зазначив, що він категоричний противник «підгонки» земельної реформи під конкретну дату.
«Це можливо зробити лише за реалізації мінімум п'яти умов», - зазначив він.
Першою М.Томенко назвав визначення стратегії державної політики по відношенню до природного фонду України, зокрема до природно-заповідного.
«На сьогодні ми маємо критичний показник заповідності – 5,4%, в той час, коли в Європі – 12-15%. Отож, треба визначити ту територію, яка ніколи не стане сферою економічних відносин і залишиться під опікою держави, а потім рухатися до питання стратегії щодо земель сільськогосподарського призначення», - сказав віце-спікер.
Друга умова, на думку М.Томенка, полягає у необхідності чітко визначити, якою є стратегія держави у сільському господарстві, в земельній реформі та продовольчії політиці. Чи робить «держава це стратегічним пріоритетом, а відповідно забезпечує дотування сільськогосподарського виробника та створює належну інфраструктуру доступних оптових ринків тощо», - додав він.
Третя умова, за словами віце-спікера - інвентаризація Земельного фонду України. Він зазначив, що, за даними уряду, сьогодні в системі державного кадастру відсутня інформація про власників і стан 70% земельних ділянок.
«Отож, до того, поки не буде побудована інформаційна система гарантування державою права власності на землю шляхом створення єдиної автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру та відповідної земельної бази – такі рішення є небезпечними», - підкреслив М.Томенко.
Четверта умова полягає в тому, що в земельній реформі має бути законодавчо й на практиці визначено пріоритет виробників сільськогосподарської продукції або тих, хто сьогодні реально працює на землі та має в оренді цю землю.
Крім того, повинен бути чітко виписаний пріоритет громадян України у приватизації землі або заборону приватизація землі іноземцями.
«Коли ці п’ять передумов будуть сформатовані в законах, в конкретних державних програмах, бюджеті та конкретних діях, - тільки тоді можна говорити, що Україна й суспільство визріло до права приватної власності на землю, до можливості купувати землю», - підкреслив М.Томенко.
Він також вважає, що ринок землі не повинен визначатися під конкретну дату, а повинен бути заключним моментом після створення правових, економічних та інституційних передумов земельної реформи.
Віце-спікер зазначив, що за сьогоднішніх умов питання щодо прискорення легалізації права продажу на землю є хибним і здатним привести до непоправних наслідків.
М.Томенко звернув увагу на те, що таке важливе питання як земельна реформа на парламентських слуханнях мав доповідати особисто прем'єр-міністр або хтось із віце-прем'єрів, в той же час, за поданням уряду доповідачами визначені перший заступник міністра АПК та продовольства та перший заступник голови Державного агентства земельних ресурсів.
За словами віце-спікера, це означає, що уряд разом з командою Президента вже визначилися, як будуть діяти в системі ринку землі, й заява чиновників Адміністрації Президента про те, що продаж землі почнеться 1 січня 2012 року, було симптоматичним.
«Якщо це так, то яка потреба проводити парламентські слухання та заслуховувати думку фахівців, експертів і тих, хто працює на землі», - запитав М.Томенко.
