Зловмисники під стінами Верховної Ради 31 серпня планували кинути другу гранату у вікно будівлі парламенту, заявив президент України Петро Порошенко у ході розширеного засідання Кабінету міністрів у вівторок в Києві.
"Перша граната, яка повинна була летіти, повинна була вразити нацгвардійців та викликати вогонь у відповідь, а друга граната призначалася для вікна Верховної Ради", - сказав він.
"Зараз можу розповісти план, який був у терористів: покрити димом виконавців, щоб захистити їх від відеоспостереження, щоб не встановити особи цих злочинців, які планували вбити людей і зробити цю провокацію", - повідомив президент.
При цьому, за його словами, бійці Нацгвардії відкидали в першу чергу димові шашки, "щоб забезпечити потім розслідування злочину".
Разом з тим для будівлі парламенту призначалася спеціальна РГО-граната.
"Це спеціальна граната, не РГД-5, яка вибухає через 5-6 секунд після того, як вона впала, а РГО (ручна протипіхотна оборонна ударно-дистанційна граната - ред.), яка вибухає відразу після контакту з будь-якою поверхнею, в тому числі і зі склом Верховної Ради, яке було обліплене депутатами і журналістами. 700 фрагментів, які повинні були вилетіти звідти – уявіть собі кількість жертв у Верховній Раді, в тому числі і тих, хто зараз бере на себе сміливість засуджувати бійців Нацгвардії", - зазначив глава держави.
31 серпня Рада попередньо схвалила законопроект щодо децентралізації в Україні, який, крім іншого, дає широке місцеве самоврядування в Донбасі. Схвалили президентський законопроект у першому читанні 265 народних депутатів: від "Блоку Петра Порошенко" - 115 депутатів, від "Народного фронту" - 69, "Опозиційний блок" - 38, "Самопоміч" - 5, від групи "Відродження" - 11 депутатів, від групи "Воля народу" - 14. Варто відзначити, що в другому читанні буде потрібно 300 голосів.
Після цього під Радою почалися заворушення, в ході яких в правоохоронців кинули бойову гранату.
У результаті було госпіталізовано понад 130 осіб , більшість з яких - силовики, троє нацгвардійців загинули.
У МВС звинуватили "свободівців" у вибух бойової гранати під Радою і провокаціях. У самій "Свободі" стверджують, що силовики "першими застосували силу до протестувальників", а влада провокує патріотів", тому вся відповідальність за "теракт" у Раді лежить на них.
3 вересня суд обрав запобіжного заходу всім затриманим під Радою: 16 підозрюваним обрано запобіжний захід у вигляді утримання під вартою строком на 60 днів без визначення застави. Ще двоє затриманих будуть знаходитися під цілодобовим домашнім арештом.
Порошенко також пригрозив покарати замовників зіткнень біля Ради. Тоді він сказав, що повинні бути знайдені "і замовники, і організатори, у тому числі і політичні".
Сергій Рахманін у статті в DT.UA, аналізуючи питання, що означають спрямовані Радою в КС зміни до Конституції, прогнозує, що Київ буде змушений прийняти постійне законодавство про "особливий статус" Донбасу згідно з Мінськими домовленостями і зазначає, що 11-й пункт Мінських угод передбачає "прийняття постійного законодавства про особливий статус окремих районів Донецької та Луганської областей відповідно до заходів, зазначених у примітках (прим.1) до кінця 2015 року".