Про це йдеться у щорічній доповіді українських правозахисних організацій. До створення цього узагальнення долучилися Гельсінкська спілка з прав людини та Харківська правозахисна група. Загалом при підготовці майже 500-сторінкової книги було використано матеріали понад сорока правозахисних організацій.
Водночас принципових змін у регулюванні затримання і тримання під вартою в контексті кримінального переслідування не відбулося, констатують правозахисники. Проект нового Кримінально-процесуального кодексу України, схвалений Нацкомісією зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права ще 2008 року, досі не потрапив до парламенту.
Правозахисники зазначають, що широко використовується правоохоронними органами мало не в кожній кримінальній справі незареєстроване (неформальне) затримання. До цієї проблеми неодноразово привертали увагу Комітет ООН проти катувань, Європейськийкомітет з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню, вітчизняні правозахисні організації. Традиційними для України також є проблеми адміністративного арешту з метою кримінального переслідування; відсутність обґрунтуванняу рішеннях про тримання під вартою; відсутність у рішенні про тримання під вартою вказівки терміну дії такого заходу; необґрунтованотривале утримання під вартою.
Детальніше читайте у свіжому номері «Дзеркала тижня. Україна» у статті Олександри Примаченко «Права людини: новітні тенденції».