Після початку виборчої кампанії, наступного дня після оприлюднення указу президента про розпуск Верховної Ради, жодне судове рішення не зможе зупинити процес, повідомила в коментарі "Інтерфакс-Україна" секретар ЦВК Наталія Бернацька.
"Згідно з нормами чинного законодавства, якщо виборчий процес розпочався, то жодне з рішень судів не може зупинити його. Щойно буде оприлюднено указ (про розпуск парламенту – ред.), з наступного дня ми будемо вже у виборчому процесі", - наголосила вона.
Зазначимо, у понеділок, 20 травня, новообраний президент Володимир Зеленський розпустив Верховну Раду України. Про це він заявив під час виступу в парламенті, після того, як склав присягу народу України.
Раніше прес-секретар Зеленського Ірина Побєдоносцева заявила, що опублікований у ЗМІ проект указу щодо розпуску Верховної Ради є фейком і не має стосунку до реальності.
Голова Верховної Ради Андрій Парубій після заяви "Народного фронту" про вихід із коаліції закликав депутатів розпочати консультації щодо створення нової коаліції у парламенті. Згідно із законодавством, після оголошення про відсутність коаліції фракції можуть протягом 30 днів домовитися про створення нової. У разі, якщо вона не буде створена, президент має право оголосити про розпуск парламенту і призначити дострокові вибори. Але розпуск парламенту заборонений за півроку до чергових виборів у Раду.
Проте заступник головного редактора DT.UA Сергій Рахманін звертає увагу на те, що після вилучення із закону про регламент Верховної Ради норм про правила формування коаліції, вони так і залишилися неврегульованими. "Старі правила створення та функціонування коаліції скасовані, нові – не написані. А, згідно з українським реаліям, все, що не відрегульовано, - вразливе", - констатує автор.
Рахманін також зазначає, що рішення про дострокове припинення повноважень парламенту може бути прийнято з допомогою Окружного адмінсуду, який ще у березні вимагав від Ради документального підтвердження існування коаліції.
Нагадаємо, що коаліцію "Європейська Україна" було створено 27 листопада 2014 року фракціями "Блоку Петра Порошенка", "Народного фронту", "Самопомочі", "Батьківщини" і "Радикальної партії". До її складу увійшло 302 депутати. У 2016 році три фракції покинули коаліцію. БПП і "Народний фронт" заявили, що заручилися підтримкою позафракційних депутатів і зберегли коаліцію, проте її персональний склад так і не було оприлюднено.