За намаганнями громад у першу чергу виборсатись із зачарованого кола комунальних проблем міститься цілком реальний ризик забути, що реальна мета децентралізації – досягти стійкого розвитку не територій, а власне громад. Тобто, головним чином,- спроможності останніх стабільно функціонувати і стало розвиватися без централізованого фінансування, яке є невблаганно кінечним.
Про це у своїй статті для DT.UA пише Ярослав Жаліло, д. е. н., Національний інститут стратегічних досліджень. Тому, на його думку, викликом для реальної стратегічної спроможності громад є навчитися самостійно ініціювати процеси вирішення актуальних для них проблем та шукати власні та залучені ресурси для їх вирішення.
"Можливе погіршення якості новоутворюваних ОТГ органічно пов'язане з неминучими спробами чинних олігархічних еліт різного рівня "адаптувати" процес децентралізації "під себе". Недооцінка адаптивності системи, на зміну якої спрямована реформа, часто підводила реформаторів, особливо – зарубіжного походження, і реформа децентралізації тут – не виняток, - зазначає експерт. - Враховуючи традиційну потужність підпорядкованих олігархічному впливу адміністративних вертикалей, неважко уявити собі тиск, який здійснюватиметься на територіальний склад, персональний склад вибірного керівництва, вибір стратегічних пріоритетів в таких громадах".
Детальніше про новий етап реформи децентралізації читайте в матеріалі Ярослава Жаліла "Чи з іскри полум'я займеться, або Сім викликів для нового етапу децентралізації" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".