Літак Embraer Legacy 600 Євгнія Прігожина лише злетів з підмосковного аеродрому та повернув на північний захід у бік Санкт-Петербурга, коли його збили. Кінець був раптовий. Оглядаючись назад, найдивовижніше в зареєстрованій смерті Прігожина те, що він прожив так довго, йдеться в сьогоднішній статті The Telegraph.
Це не була поступова несправність двигуна, не було часу для аварійної посадки чи спроби її планування. Просто літальний апарат, що падає, як камінь, із захмареного неба, обертається, коли летить вертикально на поля внизу.
Читайте також: Росавіація опублікувала список загиблих у авіакатастрофі: в переліку Прігожин і Уткін
«Двічі вибухало, а тепер падає. Подивіться, як він падає», — сказала одна жінка, знімаючи темний силует літака до того, як він впав на землю, про вцілілих не могло бути й мови.
Попередження: нецензурна лексика.
З тих пір, як у червні він рушив армією незадоволених найманців на Москву, спостерігачі Кремля дивувалися, чому Путін дозволив своєму колишньому повару залишитися в живих – не кажучи вже про його свободу.
Читайте також: Під час «походу на Москву» найманці Прігожина знищили рідкісну і важливу для росіян авіатехніку — Ігнат
Тож хоча у авіакатастрофі було б зарано говорити про причини, мало хто вірить, що це справді був нещасний випадок.
Не минуло й двох місяців після заколоту. Ще до заколоту однією з найбільших загадок російської війни в Україні була толерантність Путіна до свого кричущого, нахабного та відверто амбітного колишнього ресторанника.
«Бізнесмен» з репутацією злочинця та насильника, Прігожин ніколи не був високопоставленим інсайдером Кремля, ані членом вузького кола співробітників КДБ і партнерів по дзюдо, серед яких Путін зазвичай шукає своїх найближчих друзів.
З того моменту, як його бійці «Вагнера» приєдналися до бою – більше ніж через місяць після першого вторгнення – Прігожин почав насолоджуватися своїм публічним іміджем "полководця" та "поборника звичайного бійця".
Прігожин і його "пси війни"
Він негайно перестав заперечувати свій зв'язок із Вагнером. Він визнав, що всі агресивні заперечення були хитрістю.
Сам він не був солдатом. Для бойової майстерності він покладався на коло колишніх офіцерів: Дмитро «Вагнер» Уткін, Микола «Сєдой Трошев», Андрій «Бріддяга Богатов» і Олександр «Ратібор» Кузнєцов» – усі вони були нагороджені кадровими солдатами, найманцями та генералами. Пси війни.
Тим не менш, Прігожин любив одягатися в камуфляж і носити з собою автомат. І його пихатість зростала.