Те, про що неодноразово попереджало ZN.UA, вже відбувається: наші західні партнери, насамперед Франція та Німеччина, почали активно підштовхувати Україну до виконання політичної частини «Мінська». Причому до виконання Росією навіть перших пунктів мінських домовленостей щодо питань безпеки.
Звичайно, було дуже непросто продертися крізь жахливий переклад відповідей канцлера Німеччини з німецької на російську. І для росіян, які чули плутанний переклад висловлювань Шольца, Путін на цьому тлі, безумовно, звучав куди впевненіше та переконливіше.
Проте основна суть меседжів німецького канцлера щодо врегулювання ситуації «в і навколо України» загалом зрозуміла. Він кілька разів наголосив, що отримав напередодні у Києві чіткі запевнення від президента Зеленського у тому, що Україна підготує усі необхідні законопроекти для розгляду у ТКГ. Щоправда, спочатку він сказав, що там їх обговорюватимуть «Донбас та український уряд», іншого разу зауважив, що працюватимуть над ними «Росія, Україна, ОБСЄ та інші учасники». Тому поки що залишається відкритим питання – чи будуть партнери по «Норманді» примушувати Київ сісти за стіл прямих переговорів з «представниками» ОРДЛО, або ж розуміють (як запевнили українську сторону на останній зустрічі N4 у Берліні), що для України це «червона лінія», за яку вона не може переступити.
Як і в Києві, в Москві канцлер Шольц, публічно абсолютно нічого не сказав про невиконання «Мінська» Росією і ніяк не відреагував на довгий пасаж Путіна, який у черговий раз перерахував «гріхи» України, які приписуються російською стороною Україні, в невиконанні «Мінська». За словами Шольца, «важливо, щоб усі вносили свій внесок». Але він перерахував, що має зробити зі свого боку Україна, знову ж таки, «забувши» згадати про зобов'язання Росії. Від України, в першу чергу, чекають законопроекти, «пов'язані з особливим статусом, з виборами, з "формулою Штайнмайєра", і, звичайно ж, з конституційними питаннями».
«Цей процес мають підтримувати всі і ніхто не повинен його гальмувати», - наголосив канцлер, знову ж таки, не сказавши ні слова, не згадавши жодного факту невиконання «Мінська» Росією. Як і прямого його порушення. Канцлер Шольц не говорив про видачу сотень тисяч російських паспортів громадянам України, які проживають в ОРДЛО, про економічну інтеграцію окупованої частини Донбасу з Росією, про заморожений обмін утримуваними особами, блокування КПВВ та багато інших порушень.
Як і після зустрічі Путіна з Макроном, після спілкування господаря Кремля із Шольцем, ми, українці, знову дізналися багато нового про обіцянки президента нашої країни, видані ним за зачиненими дверима переговорів західним партнерам. Тому знову постало багато питань, на які президенту Зеленському слід дати відповіді українському суспільству.
Які «конституційні питання» він пообіцяв розглянути у ТКГ? Який законопроект про особливий статус ОРДЛО він пообіцяв подати на цей майданчик з огляду на те, що у нас уже діє відповідний закон? Як він має намір виконати цю обіцянку з огляду на те, що в Україні закони приймаються Верховною Радою, а не президентом? Куди буде вписано «формулу Штайнмайєра» і в якій редакції – оригінальній чи російській? Коли саме президент має намір виконати обіцянку «дозволити» одне з трьох великих завдань, окреслених канцлером Шольцем, - вибори в ОРДЛО? І з якими ще «іншими залученими сторонами» все це обговорюватиметься?
Вкрай неприємно бути громадянином країни, про долю якої більше знають і повідомляють президент країни-агресора, німецький канцлер і французький лідер, ніж президент своєї країни.
Завтрашній день Володимир Зеленський оголосив Днем єднання. Але єднання – це не лише піднятий прапор країни та синьо-жовта стрічка на рюкзаку. Це питання довіри. Взаємне.
Детальніше про виконання Мінських домовленостей читайте у статті Тетяни Силиної "Трупна отрута «Мінська»: три способи уникнути страти України, яку задумав Путін"