UA / RU
Підтримати ZN.ua

Саміт Україна-ЄС у Києві: Стефанішина розповіла, про що говоритиме українська влада та європейські лідери

За словами Ольги Стефанішиної, є кілька важливих політичних моментів, пов'язаних із самітом.

У Києві 3 лютого заплановано проведення саміту Україна-ЄС. У влади є свої очікування від зустрічей, однак поки про них не можна говорити. Про що йтиме мова під час саміту в інтерв’ю ZN.UA розповіла віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, з якою поспілкувалася Тетяна Силіна

«Під час саміту і зустрічей напередодні буде оголошено про наступні кроки України для підготовки до перемовин про вступ. Також Європейський Союз визначить зі свого боку наступні кроки, необхідні для того, аби почати підготовку України до членства в Європейському Союзі», – зазначила Стефанішина.

Також, за її словами, будуть обговорюватися політичні реформи. У цьому контексті, за словами Стефанішиної, йтиметься попри те, що повномасштабна війна триває вже майже рік, і в умовах продовження військових дій Україні потрібно зберігати той рівень економічної та фінансової підтримки, який передбачено на цей рік.

«Ідеться про програму макрофінансової допомоги. Також ми маємо зберегти всі економічні преференції, які ми отримали навесні минулого року», – додала віцепрем’єрка.

Крім того, під час саміту йтиметься про майбутню відбудову держави. За словами віцепрем’єрки, варто пам'ятати – після нашої перемоги у війні, відновлення України має базуватися на розумінні того, що ми будуємо країну, яка буде членом ЄС. Тому, як зазначила Стефанішина, важливо почати перемовини про вступ у 2023 році, важливо провести їх до закінчення війни, щоб розпочати відбудову країни вже з розумінням конкретної стратегії. Тому цей саміт важливий, адже Україна визначає роботу на наступний рік.

«Я не можу говорити зараз про конкретні результати саміту. Є очікування. Я їх означила. У нас уже такий формат відносини із ЄС, що це буде справжній діалог — перемовини, а не просто протокольні зустрічі. З моменту отримання кандидатства моя команда працювала на забезпечення належної координації євроінтеграції для того, щоби саме на саміті ми обговорили найважливіші політичні питання. Це — виконання Україною семи рекомендацій Європейської комісії (ЄК) та ключові рішення, які ми можемо ухвалити у 2023-му, розуміючи що наступний, 2024 рік — це рік виборів до європейських інституцій, що може звузити політичні можливості», – додала Стефанішина.

Водночас вона додала, що є кілька важливих політичних аспектів, пов’язаних із проведенням цього саміту. По-перше – це безпрецедентна увага міжнародної спільноти, якої до цього саміту Україна-ЄС прикуто більше, ніж до попередніх.

«Майже всі лідери Європейського Союзу були долучені до підготовки саміту, визначення його конкретних результатів на найвищому рівні. Так само готуються до цього засідання медіа, аналітичні центри, бо сьогодні справді майбутнє ЄС асоціюється з історичними рішеннями, які ухвалюються щодо України. Я як людина що брала участь у великій кількості заходів такого рівня, підтверджую: увага дійсно безпрецедентна», – зазначила віцепрем’єрка.

Другим важливим моментом Стефанішина назвала рішення лідерів ЄС фізично бути присутніми на саміті в Києві навіть попри зростаючі загрози з боку РФ.

«Нагадаю: за черговістю цей саміт мав би відбуватися в Брюсселі, але лідери усвідомлюють, що рівень загроз високий, що український верховний головнокомандувач не може цими днями залишити територію України. Тому, попри всі наявні безпекові ризики, ухвалено рішення прибути сюди фізично. Це дуже важливий політичний контекст у наших відносинах», – додала підсумувала Стефанішина.

Читайте також: Україна готова виконати рекомендації та внести зміни до закону щодо реформи КСУ – Стефанішина

Раніше посол Європейського Союзу в Україні Матті Маасікас повідомив, що під час саміту обговорюватимуть насамперед воєнну ситуацію, мирний план президента Володимира Зеленського та підтримку України з боку партнерів. Також у Брюсселі запланували обговорити прогрес України у роботі над рекомендаціями ЄС, пов’язаними з наданням статусу кандидата на вступ до Євросоюзу.