У грудні Верховна Рада в цілому ухвалила закон «Про національні меншини (спільноти) України», прийняття якого є однією з умов початку переговорів про повноцінну євроінтеграцію України. Однак, у Румунії залишилися незадоволеними ухваленим документом та висловили щодо нього стурбованість. Чому Бухарест виступив проти українського закону, та які наслідки це може мати для нас пояснив Володимир Кравченко у статті для ZN.UA «На порозі проблем: чи погіршаться відносини України з важливим сусідом?».
«Для України конфлікт із південно-західним сусідом тим більше небажаний, що Румунія — важливий транспортний хаб, через який надходять озброєння і гуманітарна допомога, товари й продукти, а в самій країні перебувають десятки тисяч українців, які тікали від жахіть «русского міра», – пояснює автор.
За словами Кравченка, приводом до занепокоєння на Банковій, Грушевського й Михайлівській стала недавня заява президента Румунії Клауса Йоганніса, який висловив під час телефонної розмови з Володимиром Зеленським стурбованість прийнятим законом.
Водночас у румунському МЗС заявили, що негативними моментами закону є нечітко врегульовані питання мови освіти та використання мов національних меншин в офіційно-діловій сфері, а також повноваження центрального органу виконавчої влади (який має реалізовувати відповідну політику) і консультативно-дорадчої ради при ньому. Крім того, в МЗС Румунії висловили жаль, що український парламент ухвалив закон без додаткових консультацій із Венеційською комісією та без належних консультацій із представниками румунської громади в Україні, як того вимагала румунська сторона. Щоправда, спікер парламенту Руслан Стефанчук ще восени стверджував, що Україна отримала висновок від міжнародних партнерів стосовно законопроєкту про національні меншини.
«Коментуючи ZN.UA претензії румунської сторони, наші співрозмовники з українських органів влади стверджують, що експерти Ради Європи дали закону позитивні відгуки. Що ж стосується претензій румунів, то їх турбує його імплементація. Наприклад, необхідність забезпечувати синхронний або послідовний переклад державною мовою виступів на публічних заходах, організованих громадським об'єднанням національної меншини», – пише автор.
І, звісно ж, Бухарест хвилює питання мови викладання. Нагадаємо, що Румунія не менш гостро, ніж Угорщина, відреагував у 2017 році на прийняття закону про освіту. Тоді румунській президент навіть скасував свій візит до Києва.
За однією з версій, як пише Кравченко, Бухарест просто не може ігнорувати стурбованість румунської меншини в Україні та тиск із боку румунських радикальних політичних партій, які вимагають від влади жорсткішої реакції на український закон, тому й зробив публічні заяви.
«Інша річ, що Бухарест, аби розширити права румунської меншини, може почати шантажувати Київ під час обговорення питання про початок переговорів щодо членства України в Євросоюзі. На жаль, у ЄС уже сформувалася практика, коли його члени намагаються вирішувати не питання розширення, а власні двосторонні проблеми. Цим козирем у майбутньому неодмінно скористаються і угорці, і румуни. І Київ має бути до цього готовим», – підсумовує автор.
Рада проголосувала за новий закон про нацменшини 13 грудня 2022 року і тим самим скасувала старий, який діяв з 1992 року. За документ проголосували 324 народні депутати.
Законопроєкт закріплює визначення «національні меншини (спільноти)», права, свободи й обов'язки осіб, що належать до національних меншин, особливості державної політики з реалізації прав і свобод представників нацменшин, повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізовує державну політику у сфері захисту прав і свобод осіб, які належать до нацменшин.
Зокрема п'ята стаття закону гарантує громадянам України незалежно від їхнього етнічного походження, приналежності або неприналежності до національних меншин громадянські, політичні, соціальні, економічні, культурні та мовні права і свободи, визначені Конституцією.