UA / RU
Підтримати ZN.ua

Розенблат відмовився пояснювати свої доходи в Німеччині

Парламентар володіє нерухомістю в Німеччині, здає її в оренду, ще й отримує гонорари "за наукову діяльність".

Позафракційний народний депутат Борислав Розенблат, якого звинувачують в корупції, відмовився коментувати джерела своїх німецьких доходів. У Німеччині депутат здає в оренду нерухомість, а також отримує гонорари, повідомляє Deutsche Welle.

В електронній декларації Розенблата за 2017 рік, зазначено, що зареєстрована в Дортмунді компанія Büroservice 71 UG заплатила йому близько 800 тисяч гривень. Половину цієї суми парламентар отримав за "наукову діяльність", половину – за "оренду нерухомості".

Автори публікації відзначають, що Büroservice 71 UG – це маленька фірма, заснована вихідцями з України. Вона надає консультації з податкових питань, а також допомагає маленьким фірмам і приватним особам з фінансовою звітністю.

У вересні журналісти направили Розенблату запит із проханням пояснити, які саме послуги він надавав німецькій компанії, однак депутат послався на комерційну таємницю і відмовився відповідати на питання.

"Запитувані відомості можуть становити комерційну таємницю, тому їх розголошення в односторонньому порядку призведе до порушення законних прав і інтересів юридичної особи", - йдеться у відповіді на журналістський запит від 22 жовтня.

Розенблат попередив журналістів про можливі "юридичні наслідки" у разі розголошення чиїхось особистих даних без його згоди.

Депутат також залишив без відповіді питання про доходи від операцій з нерухомістю в Німеччині.

Згідно з декларацією Розенблата, крім фірми Büroservice 71 UG він здає нерухомість ще одній особі. За даними видання, йдеться про вихідця з України, якому належить ресторан у Дортмунді. Проте, що саме орендує ресторатор, незрозуміло.

У декларації депутата вказані два будинки у Дортмунді. В одному він мешкає сам, а другий, як раніше з'ясували ЗМІ, купив для сина, которий навчається в Німеччині.

Автори матеріалу прийшли до висновку, що Розенблат здає в оренду на два приміщення більше, ніж йому офіційно належить. Пояснювати доходи, які викликали запитання журналістів, депутат не став.

"Вважаю, що дотримання прав зацікавлених сторін є першочерговим і обов'язковим, оскільки наслідком цього є нерозповсюдження окремих особистих даних, як щодо себе, так і щодо третіх осіб", - підкреслив Розенблат.

За задекларовані будинки український парламентарій виплачує кредит німецькому банку. Сума виплат приблизно співпадає із задекларованими німецькими доходами які він відмовляється коментувати.

При цьому, оформити кредит на купівлю житла можуть лише особи, у яких вже є посвідка на проживання в Німеччині. Його, у свою чергу, можуть отримати тільки іноземні громадяни, які постійно проживають на території країни.

У Верховній Раді не прокоментували, яким чином статус народного депутата може поєднуватися з постійним проживанням на території іноземної держави. Запити на ім'я спікера Андрія Парубія та голови підкомісії з питань депутатської етики Михайла Папієва залишилися без відповіді.

У той же час, у Відомстві з питань іноземців в Дортмунді, де мешкає Розенблат, запевнили, що взяли до уваги інформацію про те, що зазначена особа є депутатом українського парламенту і, з урахуванням цього, не може постійно проживати в Німеччині.

Раніше в САП і НАБУ неодноразово заявляли про загрозу того, що Розенблат може переховуватися від українського правосуддя в Німеччині, де у нього нібито оформлене право на постійне проживання.

Нагадаємо, 8 жовтня САП скерувала до суду матеріали кримінальної справи щодо "бурштинових депутатів". Їх звинувачують в отриманні неправомірної вигоди за реалізацію права законодавчої ініціативи (ч. 4 ст. 368 КК України) та зловживання впливом (ч. 2 ст. 369-2 КК України).

У липні минулого року детективи НАБУ затримали охоронця-водія члена парламентської фракції "Блоку Петра Порошенко" Борислава Розенблата під отримання хабара.

200 тисяч доларів, за наявними даними, призначалися самому Розенблату і члену парламентської фракції "Народний фронт" Максиму Полякову за розробку та прийняття законопроектів, спрямованих на забезпечення права на видобуток бурштину фірми з ОАЕ.

11 липня депутати Верховної Ради проголосували за зняття недоторканності з народних депутатів Максима Полякова і виключеного з фракції БПП Борислава Розенблата, але не дали дозвіл на їх затримання і арешт.

Через день генпрокурор Юрій Луценко вручив Розенблату і Полякову повідомлення про підозру у скоєнні злочинів.

Суд обрав обом запобіжний захід у вигляді застави і зобов'язав носити електронні браслети.

Наприкінці 2017 року Розенблат подав судовий позов проти НАБУ і САП, два позови проти директора НАБУ Артема Ситника, а в січні 2018 – звернувся до ЄСПЛ з позовом проти України.