Міжнародно невизнані "вибори" в так званих Донецькій та Луганській Народних Республіках закріпили факт анексії Росією Донбасу і встановили фактично новий кордон із Україною.
Про це пише науковий співробітник Центру політичних та регіональних досліджень Канадського інституту вивчення України при Альбертському університеті Тарас Кузіо у виданні The Financial Times.
Перспективи підписання договору з Росією ДНР і ЛНР підозріло нагадують про події у вересні 2008 року, коли Росія визнала незалежність Південної Осетії і Абхазії.
Росія кинула виклик визнанням "виборів" і потрапила під міжнародне засудження. Тим самим вона продемонструвала слабкість ЄС і ОБСЄ, які не розширили санкції проти неї і обмежилися дипломатичними протестами. У той же час Росія продовжує порушувати територіальну цілісність України і Мінські угоди.
П'ять "гуманітарних конвоїв" перетнули український кордон без дозволу України або Міжнародного комітету Червоного Хреста. При цьому ОБСЄ не запобігла перетин кордону великими конвоями з російськими військами і технікою. Протягом вихідних у Донецьк з Росії прибули 50 вантажівок. Згідно з інформацією Ради національної безпеки і оборони України, Росія тримає в ДНР і ЛНР 15 000 солдатів і сепаратистів.
ЄС і ОБСЄ мають погану репутацію у вирішенні попередніх заморожених конфліктів. Росія ігнорує вересневі Мінські угоди так само, як в 2008 році в Грузії було порушено угоду за посередництва Євросоюзу. Зараз, як і тоді, це не тягне за собою жодних наслідків для Росії.
Автор статті вважає, що після цих "виборів" в України є два виходи. Першим варіантом може стати прийняття пропозиції Хорватії та інших країн, які готові консультувати українські сили безпеки і допомагати у їх перепідготовці, щоб відвоювати аннексированные Росією території. У 1991 році югославсько-сербські сили розгромили хорватів, однак п'ять років, отримавши підтримку хорватської діаспори і прихованої допомоги США, інших західних країн, нова армія Хорватії перемогла сербських сепаратистів і завершила три заморожених конфлікту.
В українській діаспорі переважають в основному фахівці, а не підприємці, і отже у них менше фінансових ресурсів, ніж у орієнтованої на бізнес хорватської діаспори. Західної військової допомоги було менше, хоча США почали надавати певну підготовку українським військовим, а наступний американський президент, якби він був республіканцем або демократом, підтримає ініціативи Конгресу з військової допомоги.
Другий "вибір", як вважає автор публікації, Україна може зробити, відмовившись від донбаського анклаву. "Вибори" закріплюють розділ після п'яти місяців жорстоких боїв, в ході яких були вбиті, поранені або пропали безвести, як мінімум, дві тисячі українських бійців і невідоме число сепаратистів, були вбиті або зникли безвісти від 1500 до 4300 російських солдатів (дані некомерційних громадських організацій РФ), загинули 3000 мирних жителів і мільйон людей стали біженцями.
Президенту України Петру Порошенку буде політично важко визнати демаркаційну лінію нового російсько-українського кордону. Цьому процесу будуть перешкоджати націоналісти і добровольчі батальйони Національної гвардії, лідери яких були обрані до парламенту.
При цьому, визнавши нинішню демаркаційну лінію кордоном з Росією, Україна досягне відразу двох цілей.
По-перше, зона замороженого конфлікту стане проблемою Росії, а величезні витрати по відновленню інфраструктури Донбасу ляжуть на РФ. І Москва більше не зможе з допомогою замороженого конфлікту впливати на українських політиків.
По-друге, без Криму та донбаського анклаву, опір європейській інтеграції в українському суспільстві стане мінімальним. Це вже змінило політичну динаміку: в Україні обрали перший парламент з проєвропейським конституційною більшістю. Президент, парламент і уряд України зможуть зосередитися на реформах, боротьби для досягнення європейської інтеграції.
Анексувавши Крим і визнавши "вибори" в Донбасі, Росія забила гол у власні ворота. Саме тому українці жартують, що в Києві має бути пам'ятник Путіну - в знак подяки.
Нагадаємо, напередодні РНБО ухвалила рішення про рекомендацію президенту невідкладно внести у Верховну Раду України законопроект про скасування закону про особливий статусу окупованого Донбасу.
Раніше президент Порошенко вирішив винести в РНБО питання про скасування особливого статусу частини Донбасу з огляду на те, що бойовики відкинули його мирні ініціативи, особливо після проведення псевдовыборов на окупованих територіях Донбасу.