З наближенням сьомої річниці початку військових дій між Росією та Україною багато людей останнім часом запитували віцепрем'єр-міністра - міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексія Резніков: "Що далі?". Як парламентер в Тристоронньої контактній групі, створеній для припинення конфлікту в Україні, і як міністр України, який відповідає за реінтеграцію тимчасово окупованих частин Донецької та Луганської областей та Криму, він розглядає це питання з обох точок зору, пише різників у колонці для Atlantic Council.
Загальне враження, яке у мене склалося, продовжує Резніков, полягає в готовності України вжити заходів до миру поряд з відмовою Росії відповісти взаємністю. Це ускладнює збереження оптимізму щодо шансів на стійке врегулювання. Проте, Україна чекає не тільки на Кремль. Навпаки, українська політика, спрямована на подальшу реінтеграцію, вже формується в очікуванні можливого прогресу.
Україна виконала практично всі зобов'язання, взяті на саміті Нормандського формату в Парижі в грудні 2019 року. З того часу відбулося два взаємних звільнення затриманих. Ми виділили 19 ділянок землі під гуманітарне розмінування і чотири нових районів для поділу сил. Вперше з моменту початку конфлікту у 2014 році досягнуто п'ятимісячне припинення вогню. Хоча це припинення вогню є недосконалим, воно, без сумніву, врятувало життя людей, пише міністр.
Навесні 2020 року Україна зміцнила свою делегацію в Тристоронній контактній групі з членами уряду і главами парламентських комісій. Відповідно до Мінських угод до складу делегації також увійшли українські представники окупованих частин Донецької та Луганської областей. У листопаді 2020 року відкрили два нових контрольно-пропускних пункти в Луганській області.
Україна неодноразово демонструвала готовність до відновлення мирного процесу. Однак, оскільки реалізація існуючих угод в їх нинішньому стані неможлива, оновлення цих угод є необхідною умовою для подальшого прогресу, підкреслює Резніков.
Термін дії чинних угод минув 31 грудня 2015 року. Подані як політико-дипломатичні угоди, а не як міжнародний договір, Мінські угоди рясніють взаємозаперечними вимогами, нагадує він. Більш того, сама Росія порушила умови угод в лютому 2015 року, захопивши місто Дебальцеве і значні додаткові землі на сході України, які перебувають за демаркаційною лінією, узгодженої з її представниками.
Попри певний прогрес, з 2015 року не вдалося домогтися будь-якого рішучого прориву в мирному процесі. Українські солдати як і раніше гинуть.
З літа 2020 року Росія використовують всі можливі приводи для того, щоб утримати Тристоронню контактну групу в паралізованому стані та відмовитися від своїх зобов'язань. Україна представила свій план з виконання Мінських угод, але російська сторона не представила своє бачення.
Ключове питання зараз полягає в тому, чи можна переконати Росію погодитися на модернізований варіант Мінських угод або на абсолютно новий формат переговорів. Представники ОБСЄ, як і німецькі та французькі партнери, підняли це питання. Україна вдячна їм за підтримку, але ми також повинні відзначити, що ці зусилля дали дуже обмежені результати, пише віцепрем'єр.
Зрештою, просування до миру залежить від готовності Росії, а точніше - від її небажання покласти край конфлікту. Будь-які можливості для подальших безпечних кроків в рамках нинішніх домовленостей практично вичерпані. Слово "безпечний" тут має першорядне значення. Україна не погодиться ні на що, що українське суспільство вважатиме неприйнятним, що може ще більше дестабілізувати нинішню ситуацію. Ми не будемо ризикувати повномасштабною війною в Східній Європі, відзначає він.
Очікувані політичні зміни в найближчі тижні та місяці можуть надати нового імпульсу застопорилися мирному процесу. У майбутньому році канцлерка Меркель має піти у відставку. Її відхід залишить Володимира Путіна як єдиного члена первісного квартету Мінських угод, що залишився.
В інших місцях Швеція вже очолила ОБСЄ. В Америці Джо Байден незабаром увійде в Білий дім. Ці нові лідери успадкують український мирний процес, як і президент України Володимир Зеленський та президент Франції Еммануель Макрон.
Визнаючи складність цього мирного процесу, ми оптимістично налаштовані на те, що прийдешні зміни в політичному керівництві можуть створити нові можливості, зазначає Резников. Наприклад, ми очікуємо, що нова адміністрація Байдена буде відігравати активнішу роль в переговорах. Оскільки США є членом ОБСЄ, їх представники могли б приєднатися до команд модераторів, які беруть участь в різних підгрупах, поряд з представниками Великої Британії та Канади.
Важливо також відзначити, що Україна не чекає пасивно прогресу на переговорах, впевнений міністр. Україна також робить кроки для того, щоб прокласти шлях до реінтеграції регіонів, які перебувають зараз під окупацією Росії.
У вересні 2020 року в школу пішло покоління українських дітей, які не пам'ятають довоєнного життя. Резніков каже, що ми не можемо відкладати їх життя на невизначений термін, поки покладаємо надії на політичний прорив. Дійсно, у 2020 році у нас був привід задуматися про роки безплідних зустрічей в Мінську з приводу нагірнокарабаського конфлікту, які передували загибелі тисяч молодих людей, які загинули торік у війні, якій не змогли покласти край їхні батьки.
Для досягнення життєздатного миру наші зусилля виходять за рамки переговорів і включають паралельний акцент на областях, які будуть визначати повоєнний майбутнє Донбасу. Підхід і політика України зображають основні принципи ООН: право на правду, право на справедливість і право на відшкодування заподіяної шкоди.
Резніков пише, що Україна сформулювала своє бачення залучення військових злочинців до відповідальності та встановили процедури амністії для тих, хто не причетний до військових злочинів. Розробляють процедуру визнання свідоцтв про народження, смерть, шлюб і розлучення, виданих на окупованих територіях, шляхом включення "намібійських винятків" в українське законодавство (це принцип міжнародного права, згідно з яким документи, видані окупаційною владою, повинні братися до уваги судами, якщо їх нехтування призводить до серйозних порушень або обмеженням прав громадян. Розгляд судами таких документів не означає автоматичного визнання - ред.).
Україна, за словами Резнікова, закладає основу для постконфліктного управління та правоохоронної діяльності, включаючи підготовку державних посадових осіб і кроки в напрямку можливого проведення виборів до місцевих органів влади. Працює над тим, щоб забезпечити доступ до правди про відповідальність Росії за конфлікт.
Він підкреслює, що це послання України людям, що живуть в тимчасово окупованих регіонах Східної України та Криму, сигналізує про зусилля України з підготовки до переходу до нормального життя. За наявною в нашому розпорядженні інформації, таке бачення післявоєнного майбутнього є для них вищим пріоритетом.
Навпаки, Москві нічого запропонувати. Зараз стає все більш очевидним, що Кремль ніколи не визнає окуповані частини Донбасу незалежними. Москва теж не інтегрує ці регіони в Росію.
Стратегія економічного розвитку Донецької та Луганської областей України - це друга частина наших планів на майбутнє регіону. Кабінет Міністрів України від 23 грудня 2020 року ратифікував цей концептуальний документ. До літа 2021 року Резніков обіцяє, що буде підготовлений пакет законопроєктів і "дорожня карта" щодо реалізації масштабних економічних ініціатив.
Міністр також написав про наміри уряду "створити кластери пріоритетного розвитку в контрольованих урядом частинах Донецької та Луганської областей для залучення інвестицій. Ми передбачаємо низку пільг, включаючи податкові та митні преференції, страхування військових і політичних ризиків, міжнародний комерційний арбітраж ".
Згідно з доповіддю Віденського інституту міжнародних економічних досліджень, для надання допомоги та відновлення Донбасу потрібно як мінімум 21,7 мільярда доларів США.
Україна також направить значні інвестиції на модернізацію інфраструктури. Крім інвестицій з держбюджету, кредитні та донорські кошти дозволили нам створити пакет інфраструктурних проєктів в Донецькій та Луганській областях на суму понад 900 млн доларів США, в тому числі будівництво автомагістралі та залізниці, модернізацію об'єктів водопостачання, покращення енергетичної інфраструктури, модернізацію сільськогосподарської інфраструктури та багато іншого.
Низка інфраструктурних проєктів вже реалізується в партнерстві з Європейським інвестиційним банком, Міжнародним банком реконструкції та розвитку, урядами Франції, Німеччини, Швеції та Канади, іншими установами, в тому числі з НАК "Нафтогаз України".
"Наша мета - в перший рік реалізації стратегії досягти інвестицій в розмірі одного мільярда доларів США, а не кредитів в промисловості, сільському господарстві та сфері послуг", - пише Резніков.