UA / RU
Підтримати ZN.ua

Росія агресор й має зменшити напругу біля кордонів України – генсек НАТО

Москва має піти на деескалацію, наполягають у Брюсселі.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг після засідання Ради Росія-НАТО розкритикував російські заяви, що “Україна становить загрозу Росії”. Він наголосив, що агресор – Росія, і це Москва має вжити заходів, щоб знизити напругу.

"Україна – суверенна держава та має право на самозахист. Не Україна становить загрозу Росії. У Росії - найбільші наземні сили в Європі, вона - найбільша ядерна сила, вони значно інвестували... за останні роки, але не тільки це. Росія використовувала збройні сили проти України раніше – у 2014 році вони окупували частину України – Крим, і продовжують окупацію та контролюють сепаратистів на сході України на Донбасі. Ідея про те, що Україна загрожує Росії – це повернути все з ніг на голову. Це Росія – агресор. Це Росія використала силу та продовжує використовувати силу проти України. І вони продовжують нарощування із сотнями тисяч підрозділів, артилерією, дронами та загрозливою риторикою. Це проблема. Ця криза створена Росією. Тому важливо, щоб вони деескалювали", - сказаа Столтенберг в среду в Брюсселі на пресконференції після закінчення засідання Ради НАТО-Росія, відповідаючи на питання російської журналістки.

Столтенберг упевнений, що найпростіший вихід із цієї кризи – це Росії піти на деескалацію ситуації.

Читайте також: США підготували санкції проти самого Путіна – Washington Post

"Причина, через яку ми тут, причина, через яку ми маємо сьогоднішню кризу – так це тому, що є значне нарощування військової сили в Україні та на її кордоні, яке поєднане з загрозливою риторикою, коли кажуть, що якщо ви не зробите це або це - будуть серйозні наслідки, і, як... визначив президент (Росії), будемо вживати "військово-технічні заходи", - додав генсек НАТО, висловивши впевненість, що "можна просуватися вперед і знизити напругу, якщо Росія захоче взаємодії, і якщо вона захоче знайти політичний шлях уперед”.

"Ми відкриті для обговорення багатьох питань. Але ми не підемо на компроміс щодо ключових принципів європейської безпеки, що кожна країна має право вибирати свій шлях. І мені було цікаво бачити, як країни Фінляндія та Швеція, які не є членами НАТО – вони дуже чіткі щодо цього питання. Вони розуміють, що як тільки застосовуються такі обмеження, що право вибирати свій шлях застосовується тільки до деяких країн, а не до всіх, тоді починається свого роду "перший і другий клас" країн: у деяких є право, тому що вони великі або з історичної причини вони є частиною такого союзу, як НАТО, робити те, що вони хочуть, обираючи свій шлях. А решта – права не мають. Це так, що якщо ти поряд зі мною, ти не можеш робити те, що хочеш - це знову повернутися до способу мислення поділу сфер впливу. Особливо ті, хто з невеликих країн, які є сусідами з Росією, можуть зрозуміти, що це дуже небезпечно", - аргументував Столтенберг.

Читайте також: Путін розширює свої "червоні лінії" у Казахстані та Україні – Axios

Зазначимо, що переговори відбувалися на основі пропозицій МЗС Росії, яке 17 грудня опублікувало російський проєкт угоди про заходи забезпечення безпеки РФ та держав-членів НАТО. Він складається з дев'яти статей, що передбачає відмову НАТО від розширення, включаючи приєднання України, ведення військової діяльності на території країн Східної Європи, Закавказзя та Центральної Азії, а також від розміщення ракет середньої та меншої дальності в локаціях, звідки вони можуть вразити територію інших учасників.

7 січня міністри закордонних справ країн НАТО погодили спільну позицію перед російсько-американськими переговорами. Державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що не очікує на прорив під час переговорів з РФ. РФ не має наміру йти на поступки.

Читайте також: Путін зробив зі Росії мафіозну заправку – Gazeta Polska Codziennie

Росія представила Заходу справжній ультиматум — проєкти двох договорів, один із США, один із НАТО — про «гарантії безпеки». У Москві намалювали свою «формулу нового світу» і вважають, що решта світу має її прийняти. Захід міг висунути свої ультиматуми Росії і 2008-го, і 2014-го, але не зробив цього. Втрачена на великій шахівниці ініціатива дорого обходиться учасникам гри всього через кілька ходів. Чи піде Захід на поступки Росії 2022-го? Детальніше читайте у статті Сергія Корсунського «Ультиматум Путіна та переговори Росія—США: чи здадуть Україну».

Читайте також: Ультиматум Путіна США та НАТО явно неприйнятний – Le Figaro

Про позитивні та негативні результати консультацій у Женеві читайте у статті Олексія Їжака «Чи відведе Путін війська від України після переговорів зі США?».