Колишній прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте у вівторок, 1 жовтня, став 14-м генеральним секретарем НАТО. Перед ним постане нагальне завдання згуртувати союзників, зокрема, для збереження підтримки України, повідомляє Bloomberg.
Як наступник Єнса Столтенберга, який очолював НАТО протягом "бурхливого десятиліття", Рютте успадковує Альянс на тлі глибоких змін внаслідок російського вторгнення в Україну.
У вівторок Рютте заявив журналістам, що продовжуватиме тиснути на союзників щодо підтримки України й більших витрат на оборону. Він також сказав, що не хвилюється з приводу результатів майбутніх виборів у США, незалежно від того, хто стане американським президентом — Дональд Трамп чи Камала Гарріс.
“Я зможу працювати з обома”, - сказав Рютте перед церемонією вступу на посаду в Брюсселі.
Перед Рютте стоятиме кілька важливих викликів. Його найнагальнішим завданням стане реалізація рішень, ухвалених Альянсом від початку повномасштабної війни РФ проти України, зокрема, щодо фінансової й матеріально-технічної підтримки Києва, поки Україна чекає на офіційне запрошення до вступу в НАТО.
Країни Альянсу описують можливе членство України як “незворотний шлях”, але часові межі й умови залишаються незрозумілими.
Рютте також повинен буде підштовхнути членів НАТО до збільшення витрат на оборону, навіть якщо багато країн зіштовхнулися з жорсткими фінансовими викликами. Це завдання може стати ще більш нагальним, якщо на виборах у США переможе Трамп.
Попри те, що увага американських військових поступово зміщується з Європи на Індо-Тихоокеанський регіон як при республіканцях, так і при демократах, вибір нового президента США матиме ключове значення для Альянсу, трансатлантичного зв'язку і для самої України.
Рютте, як багаторічний лідер країни ЄС, може отримати хороші можливості для вирішення проблем між НАТО і Євросоюзом, який намагається більше зосередитися на своєму оборонному секторі.
Під керівництвом Столтенберга Альянс пройшов шлях від звинувачень у застарілості до набуття нової актуальності. На тлі війни РФ проти України до НАТО навіть приєдналися країни, відомі своєю традиційною “позаблоковою” позицією — Фінляндія і Швеція. Також повільно зростають витрати країн НАТО на оборону. Крім того, Альянс перебрав на себе координацію постачання допомоги Україні й навчання військових.