Голова Верховної Ради Дмитро Разумков заявив, що не підтримує люстрацію, оскільки, на його думку, відповідальність має бути персональною, а не колективною.
Як зазначив спікер в інтерв'ю РБК-Україна, він "до люстрації дуже специфічно ставився і раніше", його позиція не змінилася.
"Моє ставлення до люстрації досить специфічне: я її не підтримую. Під люстрацію потрапило багато людей, які були ефективні і які об'єктивно не були замазані в гучних скандалах. Чи є за ними корупційний шлейф? Не мені судити, цим повинні займатися правоохоронні органи", - зазначив Разумков.
Спікер наголосив, що в його розумінні "відповідальність має бути персональною", і навів приклад своїх знайомих, "які не справляли враження злісних корупціонерів вселенського масштабу".
"Якщо ви злодій, якщо ви чоловік, який замішаний в корупції або якихось ще страшныших діяннях, вас не звільняти треба – вас треба садити. Цим повинні займатися правоохоронні органи, потім зібрані матеріали повинні бути відправлені в суд, і справедливий суд повинен ухвалити рішення відповідно до закону", - додав він.
Водночас, відповідаючи на питання, чи хоче він ініціювати корекцію закону про люстрацію, Разумков сказав, що для цього треба розуміти рівень підтримки такої ініціативи у Верховній Раді.
"Якщо ми говоримо про Верховну Раду, щоб це не було "холостим пострілом"", - резюмував спікер парламенту.
Європейський суд з прав людини визнав закон "Про очищення влади" таким, що порушує права люстрованих чиновників.
В ЄСПЛ вирішили, що люстрація застосовувалася до дуже широкого кола осіб, що призвело до незаконного звільнення заявників. Цим український закон про очищення влади відрізняється від процедур люстрації, впроваджених в державах Центральної та Східної Європи, які є цільовими і вузькоспрямованими, постановили в ЄСПЛ. Україна повинна виплатити п'ятьом заявникам по 5000 євро компенсації моральної шкоди.